http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/2779 2026-06-03T12:21:02Z 2026-06-03T12:21:02Z Орел, Вікторія Анатоліївна http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16424 2026-06-03T10:44:52Z 2026-06-03T00:00:00Z

Название: СПОСОБИ ТА ФОРМИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ У ЮРИДИЧНІЙ АРГУМЕНТАЦІЇ Авторы: Орел, Вікторія Анатоліївна Описание: 64. Орел В. А. Способи та форми візуалізації у юридичній аргументації. ХLVІХ Міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Актуальні питання розвитку науки та забезпечення якості освіти у ХХІ столітті» (м. Полтава, 23 квітня 2026 р.). С. 683-688. URL: http://puet.edu.ua/wp-content/uploads/2026/06/zb_tez-2026-qual-osv-xxi.pdf

2026-06-03T00:00:00Z Сологуб, Артем Михайлович Solohub, Artem http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16393 2026-05-29T06:01:23Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Економіко-правові перспективи енергетики з відновлюваних джерел в Україні (у перспективі входження до Європейського Союзу); Economic and legal prospects of energy from renewable sources in Ukraine (in the perspective of entry into the European Union) Авторы: Сологуб, Артем Михайлович; Solohub, Artem Аннотация: Мета: визначення основних актів ЄС, що забезпечують реалізацію програм розвитку відновлюваної енергетики, а також перспектив України на ринку відновлюваної енергетики після набуття членства у ЄС. Методика: проведення дослідження за визначеним предметом для досягнення поставленої мети потребувала застосування аналітико-синтетичного методу, який виступив основою і пов’язав між собою різні аспекти дослідження; порівняльно-правового (методу компаративістики), за допомогою якого було порівняно між собою положення українського законодавства із законодавством та правом ЄС; історично-правового та економіко-правового методів як комплексних міжгалузевих методів, що дозволили у ретроспективній та прогностичній перспективі визначити економіко-правову парадигму відносин на ринку електричної енергії України. Також під час підготовки статті застосовувалися й інші методи та способи наукового пізнання. Результати. Під час дослідження проаналізовано окремі положення Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони; показано, що переважна більшість статей, в яких обговорюються відносини у сфері енергопостачання, енергоефективності, переходу до використання енергії з відновлюваних джерел та ін. містять бланкетні норми, що відсилають за конкретикою до інших нормативних актів. Із чинних нормативних актів ЄС, якими врегульовуються відносини із генерування і використання енергії з відновлюваних джерел, є прийняті 11 грудня 2018 року Директива (ЄС) 2018/2001 Європейського Парламенту та Ради про сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел та Регламент (ЄС) 2018/1999 Європейського Парламенту та Ради. Цими актами визначено за поточну мету досягти до 2030 року частки енергії з відновлюваних джерел у валовому кінцевому споживанні енергії ЄС не менше 42,5%, а за сприятливих умов – 45%. На основі положень Регламенту кожна державачлен ЄС отримала завдання щодо досягнення певної частки використання енергії з відновлюваних джерел. Названими Директивою і Регламентом державам не заборонено застосовувати різноманітні заходи стимулювання до виробників енергії із відновлюваних джерел. Ці заходи можуть визначатися сталими показниками фінансової підтримки держави, а можуть варіюватися залежно від результатів. До держав-членів ЄС, які не виконують завдання із переходу на відновлювані джерела енергії, спеціальною комісією на рівні ЄС можуть надаватися приписи і застосовуватися санкції. Станом на 2020 рік частки енергії з відновлюваних джерел у валовому кінцевому споживанні енергії у державах-членах ЄС були у межах між 10% у Мальти і 49% у Швеції. З урахуванням сучасної ситуації в енергетиці України та частки енергії з відновлюваних джерел трохи вищої за 2%, рекомендовано українським суб’єктам господарювання у сфері енергетики пришвидшеними темпами впроваджувати елементи «зеленої» енергетики. В іншому випадку після входження України до ЄС і невиконання покладеного на неї завдання до нашої країни можуть бути застосовані певні санкції (поблажливого ставлення з урахуванням відносин з Україною деяких країн-сусідів, не буде). Серед перспектив для України названо можливість отримання значних інвестицій у «зелену» енергетику від інших держав-членів ЄС на основі норм статті 5 Директиви 2018/2001, за якою державичлени ЄС можуть підтримувати виробництво електричної енергії з відновлюваних джерел, яка виробляється в іншій державі-члені, у щорічному розмірі щонайменше 5% з 2023 по 2026 рік та у розмірі щонайменше 10% з 2027 по 2030 рік. Враховуючи природно-кліматичні, географічні, трудові, інтелектуальні та інші ресурси, перспективи на отримання значних інвестицій у «зелену» енергетику Україна має достатні.; Purpose: identification of the main EU acts that ensure the implementation of renewable energy development programs, as well as Ukraine's prospects in the renewable energy market after EU membership. Methodology: conducting research on a specific subject to achieve the set goal required the use of an analytical-synthetic method, which served as the basis and linked various aspects of the study; comparative-legal (comparative science method), with the help of which the provisions of Ukrainian legislation were compared with the legislation and law of the EU; historical-legal and economic-legal methods as complex interdisciplinary methods, which allowed to determine the economic-legal paradigm of relations in the electricity market of Ukraine in a retrospective and prognostic perspective. Also, during the preparation of the article, other methods and methods of scientific knowledge were used. Results: the study analyzed individual provisions of the Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their Member States, on the other; it was shown that the vast majority of articles discussing relations in the field of energy supply, energy efficiency, transition to the use of energy from renewable sources, etc. contain blanket norms that refer to other regulatory acts for specifics. The current EU regulatory acts that regulate relations in the generation and use of energy from renewable sources are Directive (EU) 2018/ 2001 of the European Parliament and of the Council on the promotion of the use of energy from renewable sources and Regulation (EU) 2018/1999 of the European Parliament and of the Council, adopted on December 11, 2018. These acts set the current target of achieving a share of energy from renewable sources in the EU's gross final energy consumption of at least 42.5% by 2030, and under favourable conditions – 45%. Based on the provisions of the Regulation, each EU Member State received a task to achieve a certain share of energy from renewable sources. The aforementioned Directive and Regulation do not prohibit Member States from applying various incentive measures to producers of energy from renewable sources. These measures may be determined by fixed indicators of state financial support, but may vary depending on the results. EU Member States that do not meet the targets for the transition to renewable energy sources may be given instructions and sanctions by a special commission at EU level. As of 2020, the shares of energy from renewable sources in gross final energy consumption in EU Member States ranged between 10% in Malta and 49% in Sweden. Given the current situation in Ukraine's energy sector and the share of energy from renewable sources slightly higher than 2%, it is recommended that Ukrainian energy business entities implement elements of "green" energy at an accelerated pace. Otherwise, after Ukraine joins the EU and fails to fulfill the task assigned to it, certain sanctions may be applied to our country (there will be no lenient attitude, taking into account the relations with Ukraine of some neighboring countries). Among the prospects for Ukraine is the possibility of receiving significant investments in "green" energy from other EU Member States on the basis of the norms of Article 5 of Directive 2018/2001, according to which EU Member States may support the production of electricity from renewable sources produced in another Member State in an annual amount of at least 5% from 2023 to 2026 and in an amount of at least 10% from 2027 to 2030. Considering the natural and climatic, geographical, labor, intellectual and other resources, Ukraine has sufficient prospects for obtaining significant investments in "green" energy.

2026-01-01T00:00:00Z Деревянко, Богдан Володимирович Світличний, Олег Сергійович Derevyanko, Bogdan Svitlychnyi, Oleh http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16392 2026-05-29T05:50:14Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Санкції за порушення законодавства про ліцензування; Sanctions for violation of licensing legislation Авторы: Деревянко, Богдан Володимирович; Світличний, Олег Сергійович; Derevyanko, Bogdan; Svitlychnyi, Oleh Аннотация: Мета: з’ясувати особливості застосування господарсько-правових, адміністративних та інших санкцій до порушників законодавства про ліцензування і надати пропозиції щодо удосконалення відповідних процедур і відносин. Методика дослідження передбачає досягнення мети статті через застосування класичного набору відомих людству методів наукового пізнання, що будується на формальній логіці і матеріалістичній діалектиці. Так, було використано методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, сходження від абстрактного до конкретного, порівняльно-правовий та інші. Результати. Під час дослідження визначено, що сприяти відновленню справедливості та винайденню істини у спорі ліцензіат може через організацію у себе ефективної правової роботи у компанії, що полягає у чіткій співпраці із органом ліцензування. Для застосування санкцій за порушення господарського законодавства і застосування заходів господарської відповідальності достатньо самого факту правопорушення. Постраждала сторона не повинна збирати і доводити наявність усього складу правопорушення. Віднесення ліцензування до правових форм виконавчої діяльності є важливим його завданням, проте головним завданням залишається здійснення регулюючого впливу з боку держави на діяльність суб’єктів господарювання - ліцензіатів. Виключно за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (зокрема і ліцензійних умов) застосовується санкція у вигляді встановлення індивідуального режиму ліцензування до порушника. За порушення законодавства про ліцензування дія ліцензії може бути зупинена чи припинена повністю або частково. Виявлено особливості у процедурі застосування санкцій до окремих ліцензіатів на прикладі оператора системи передачі електричної енергії. Порядок застосування штрафних санкцій до ліцензіата може варіюватися залежно від ліцензованого виду господарської діяльності. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні пропозиції, за якою після втрати чинності ГК України окремі його норми із розряду легальних мають перейти до розряду доктринальних. Останні можна використовувати для усунення колізій у праві, коли такі виникають. Доктринальні положення запропоновано застосовувати у випадках, коли питання стосується принципів, способів, основоположних засад тощо. Їх треба застосовувати в частині положень про оперативно-господарські санкції, які крім державних і регіональних, галузевих, спеціалізованих НПА мають знаходити місце у господарських договорах і застосовуватися самими суб’єктами господарювання як відповідь на порушення контрагентів. Практична значимість полягає в обґрунтуванні необхідності поширення на різні ліцензовані види господарської діяльності норми частини сьомої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»: «7. За одне правопорушення на ринку електричної енергії може застосуватися лише один вид санкцій або штраф разом із зупиненням дії ліцензії». Слід трактувати правило покарання ліцензіатів як: за одне порушення – один вид штрафних санкцій, а також розуміти виключення – штраф разом із зупиненням дії ліцензії.; Purpose: to clarify the features of the application of economic, legal, administrative and other sanctions to violators of licensing legislation and to provide proposals for improving relevant procedures and relations. Methodology. The research methodology involves achieving the goal of the article through the application of a classical set of methods of scientific knowledge known to mankind, which is based on formal logic and materialist dialectics. Thus, the methods of analysis and synthesis, induction and deduction, descent from the abstract to the concrete, comparative law and others were used. Results: During the study, it was determined that the licensee can contribute to the restoration of justice and the discovery of the truth in the dispute by organizing effective legal work in the company, which consists in clear cooperation with the licensing authority. To apply sanctions for violations of economic legislation and apply measures of economic and legal liability, the fact of the offense itself is sufficient. The injured party does not have to collect and prove the presence of the entire composition of the offense. Attributing licensing to legal forms of executive activity is its important task, but the main task remains the exercise of regulatory influence by the state on the activities of economic entities - licensees. Only for violations in the field of foreign economic activity (including licensing conditions) is a sanction applied in the form of establishing an individual licensing regime for the violator. For violations of licensing legislation, the license may be suspended or terminated in whole or in part. Peculiarities in the procedure for applying sanctions to individual licensees have been identified using the example of an electricity transmission system operator. The procedure for applying penalties to a licensee may vary depending on the licensed type of economic activity. Originality. The scientific novelty lies in the substantiation of the proposal, according to which, after the Civil Code of Ukraine loses its force, some of its norms should be transferred from the category of legal to the category of doctrinal. The latter can be used to eliminate conflicts in law when such arise. Doctrinal provisions are proposed to be applied in cases where the issue concerns principles, methods, fundamental principles, etc. They should be applied in the part of the provisions on operational-economic sanctions, which, in addition to state and regional, industry, specialized NPA, should find a place in economic contracts and be applied by economic entities themselves as a response to violations by counterparties. The practical significance lies in substantiating the need to extend the provisions of part seven of Article 77 of the Law of Ukraine “On the Electricity Market” to various licensed types of economic activity: “7. For one offense in the electricity market, only one type of sanction or fine may be applied together with the suspension of the license.” The rule for punishing licensees should be interpreted as: for one offense – one type of penalty, and also understand the exclusion – a fine together with the suspension of the license.

2026-01-01T00:00:00Z Деревянко, Богдан Володимирович Ніколенко, Людмила Миколаївна Роженко, Олександра Вікторівна Derevyanko, Bogdan Nikolenko, Liudmyla Rozhenko, Oleksandra http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16391 2026-05-29T05:44:18Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Види й організаційно-правові форми інвестиційної та інноваційної діяльності; Types and organizational and legal forms of investment and innovation activity entities Авторы: Деревянко, Богдан Володимирович; Ніколенко, Людмила Миколаївна; Роженко, Олександра Вікторівна; Derevyanko, Bogdan; Nikolenko, Liudmyla; Rozhenko, Oleksandra Аннотация: Мета: класифікувати основні види й організаційно-правові форми суб’єктів інвестиційної та інноваційної діяльності в умовах трансформації організаційно-правової форми підприємства в Україні. Методика передбачає застосування методів аналогії, порівняння, сходження від абстрактного до конкретного і від складного до простого, методів аналізу та синтезу, узагальнення та ін. Так, застосування методу аналогії дозволило навести алегорії з фізичного світу, де панують закони фізики, та екстраполювати їх на відносини у сфері економіки, де діють об’єктивні економічні закони і суб’єктивні закони у вигляді нормативноправових актів, які розробляються і приймаються центральними органами виконавчої і законодавчої влади, голови держави, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування і локальними органами суб’єктів господарювання та їх об’єднань, що діють в економіці. Результати. Під час дослідження визначено і розділено види та організаційно-правові форми суб’єктів інвестиційної та інноваційної діяльності. Показано, що класифікація видів суб’єктів інвестиційної та інноваційної діяльності випливає із функціонального призначення цих суб’єктів і не передбачає обов’- язкової їх легітимації нормами законодавства. Узагальнено основними видами суб’єктів можуть бути держави, міжнародні організації, об’єднання суб’єктів господарювання (юридичних осіб), самі суб’єкти господарювання (юридичні особи), громадяни й іноземці (фізичні особи). Залежно від функціонального призначення у процесах здійснення інвестиційної та інноваційної діяльності серед названих видів інвестиційної та інноваційної діяльності виділяються інвестор, учасник інвестиційної діяльності, інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор, бізнес-ангел, екосистема стартапів, інноваційна інфраструктура, надавач державної підтримки інноваційної діяльності, національна інноваційна екосистема, стартап, уповноважені органи у сфері інноваційної діяльності, центр спільного розміщення та ін. Наведено класифікацію організаційно-правових форм суб’єктів інвестиційної та інноваційної діяльності: - для індивідуальних учасників – організаційно-правова форма ФОП; - для суб’єктів господарювання (юридичних осіб): 1) організаційно-правові форми господарських товариств – акціонерних, повних, командитних, товариств з обмеженою та товариств із додатковою відповідальністю; 2) організаційно-правові форми виробничих кооперативів; 3) організаційно-правові форми підприємств, установ, організацій; - для об’єднань суб’єктів господарювання (об’єднань юридичних осіб): визначені раніше у главі ХІІ ГК України і такі, що залишилися в актах спеціального законодавства України, організаційно-правові форми об’єднань підприємств (юридичних осіб): асоціації; корпорації; консорціуми; концерни; холдингові компанії; наявні у національному законодавстві інших держав, а також у міжнародному законодавстві форми об’єднань підприємств (юридичних осіб): пули; трести; синдикати; конгломерати та ін., серед яких важливе значення мають утворені у формі корпорації великі ТНК. Наукова новизна полягає у подальшому розвитку пропозиції щодо повернення організаційно-правової форми підприємства у нормативні акти України. Аргументами є поширення організаційно-правової форми підприємства у зарубіжному і міжнародному законодавстві, а також серед суб’єктів економіки (зокрема й у сферах інвестиційної та інноваційної діяльності), у Конституції України та чинних актах загального і спеціального законодавства України, а також у новітньому проєкті закону України «Про підтримку та розвиток інноваційної діяльності» та ін. Практична значимість полягає у можливості внесення змін до законодавства України в частині повернення у правове поле організаційноправової форми підприємства, а також окремих видів суб’єктів інвестиційної та інноваційної діяльності.; Purpose. To classify the main types and organizational and legal forms of investment and innovation entities in the context of the transformation of the organizational and legal form of an enterprise in Ukraine. Methodology. The methodology involves the use of methods of analogy, comparison, convergence from abstract to concrete and from complex to simple, methods of analysis and synthesis, generalization, etc. Thus, the use of the analogy method allowed us to draw allegories from the physical world, where the laws of physics prevail, and extrapolate them to relations in the economic sphere, where objective economic laws and subjective laws operate in the form of regulatory legal acts, which are developed and adopted by central executive and legislative bodies, the head of state, local executive and local selfgovernment bodies, and local bodies of economic entities and their associations operating in the economy. Results: During the study, the types and organizational and legal forms of investment and innovation entities were identified and divided. It was shown that the classifycation of types of investment and innovation entities follows from the functional purpose of these entities and does not provide for their mandatory legitimation by the norms of legislation. In general, the main types of entities can be states, international organizations, associations of economic entities (legal entities), economic entities themselves (legal entities), citizens and foreigners (individuals). Depending on the functional purpose in the processes of investment and innovation activities, among the named types of investment and innovation activities, the following are distinguished: investor, participant in investment activities, innovation center, technopark, technopolis, innovation business incubator, business angel, startup ecosystem, innovation infrastructure, provider of state support for innovation activities, national innovation ecosystem, startup, authorized bodies in the field of innovation activities, colocation center, etc. The classification of organizational and legal forms of investment and innovation activity entities is given: - for individual participants – the organizational and legal form of an individual entrepreneur; - for economic entities (legal entities): 1) organizational and legal forms of business companies – joint-stock, general, limited partnerships, limited partnerships and additional liability companies; 2) organizational and legal forms of production cooperatives; 3) organizational and legal forms of enterprises, institutions, organizations; - for associations of economic entities (associations of legal entities): previously defined in Chapter XII of the Commercial Code of Ukraine and those that remained in acts of special legislation of Ukraine, organizational and legal forms of associations of enterprises (legal entities): associations; corporations; consortiums; concerns; holding companies; forms of associations of enterprises (legal entities) available in the national legislation of other states, as well as in international legislation: pools; trusts; syndicates; conglomerates, etc., among which large TNCs formed in the form of corporations are of great importance. Originality. The scientific novelty lies in the further development of the proposal to return the organizational and legal form of the enterprise to the regulatory acts of Ukraine. The arguments are the spread of the organizational and legal form of the enterprise in foreign and international legislation, as well as among economic entities (including in the spheres of investment and innovation activities), in the Constitution of Ukraine and current acts of general and special legislation of Ukraine, as well as in the latest draft law of Ukraine "On Support and Development of Innovation Activities", etc. The practical significance lies in the possibility of amending the legislation of Ukraine in terms of returning the organizational and legal form of an enterprise, as well as certain types of investment and innovation entities, to the legal field.

2026-01-01T00:00:00Z Лаврик, Галина Володимирівна Банний, Ігор Володимирович Lavryk, Halyna Bannyi, Ihor http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16368 2026-05-15T11:48:32Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Теоретико-методологічні підходи до розуміння правових засад заборони політичних партій в Україні крізь призму концепції войовничої демократії; Theoretical and methodological approaches to understanding the legal basis for banning political parties in Ukraine through the prism of the concept of militant democracy Авторы: Лаврик, Галина Володимирівна; Банний, Ігор Володимирович; Lavryk, Halyna; Bannyi, Ihor Аннотация: Розглянуто теоретико-методологічні підходи до розуміння заборони політичних партій в Україні крізь призму формування і застосування концепції войовничої демократії, також відомої як «обороноздатна демократія», а в міру спорідненості з нею будь-якого варіанту конституційного дизайну, спрямованого на захист конституціоналізму, як «войовничий конституціоналізм». В доктринальному обґрунтуванні концепції войовничої демократії виявлено і викладено формулювання, які стосуються нагальності завдань з формування підвалин забезпечення демократії засобами боротьби з діями та діяльністю, які скасовують або неналежним чином обмежують здійснення окремих основоположних фундаментальних громадянських і політичних прав, як то права на свободу асоціації (об’єднання), введення заборони політичної діяльності. Проаналізовано роздуми прихильників розкриття стану войовничої демократії як обороноздатної демократії, для яких виправданим та очікуваним є формулювання щодо визнання необхідності боротьби із вже «усталеними ворогами», що є боротьбою проти темного минулого, та боротьби з рашизмом, що є боротьбою за нормальне майбутнє, з використанням заходів іншого характеру, які залежно від інтерпретації основоположних конституційних цінностей – людської гідності, свободи, рівності, верховенства права, розглядаються, зокрема, в аспекті етики та чеснот політичної діяльності.; Theoretical and methodological approaches to understanding the ban on political parties in Ukraine are considered through the prism of the formation and application of the concept of militant democracy, also known as “defensible democracy”, and to the extent of its affi nity with any variant of constitutional design aimed at protecting constitutionalism, as “militant constitutionalism”. In the doctrinal substantiation of the concept of militant democracy, formulations are identifi ed and presented that relate to the urgency of the tasks of forming the foundations of ensuring democracy by means of combating actions and activities that abolish or inappropriately restrict the exercise of certain fundamental civil and political rights, such as the right to freedom of association (union), the introduction of a ban on political activity. The reflections of supporters of revealing the state of militant democracy as a defensible democracy are analyzed, for whom the formulation of recognizing the need to fi ght against already “established enemies”, which is a fi ght against the dark past, and the fi ght against racism, which is a fi ght for a normal future, using measures of a diff erent nature, which, depending on the interpretation of fundamental constitutional values – human dignity, freedom, equality, the rule of law, are considered, in particular, in the aspect of ethics and virtues of political activity, is justifi ed and expected. Thanks to the knowledge of the content of legal norms in the process of their interpretation and clarifi cation at various stages of the formation and application of militant democracy, as well as the generalization of the practice of the Constitutional Court of Ukraine and the European Court of Human Rights, it was possible to formulate an attitude towards the completely legal means of banning and canceling the registration of political parties existing within the current toolkit of constitutional democracy, and to give them relevant characteristics.

2026-01-01T00:00:00Z Деревянко, Богдан Володимирович Ніколенко, Людмила Миколаївна Роженко, Олександра Вікторівна Derevyanko, Bogdan Nikolenko, Liudmyla Rozhenko, Oleksandra http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16359 2026-05-11T06:00:29Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Захист права власності та інших майнових прав у процедурах банкрутства: урахування досвіду ЄС; Protection of property and other proprietary rights in bankruptcy procedures: the experience of the European Union Авторы: Деревянко, Богдан Володимирович; Ніколенко, Людмила Миколаївна; Роженко, Олександра Вікторівна; Derevyanko, Bogdan; Nikolenko, Liudmyla; Rozhenko, Oleksandra Аннотация: Вступ. Конституція України проголошує захист права власності, а також підтверджує право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Відповідно, право власності та інші майнові права мають гарантуватися засобами державного регулювання. Загрози праву власності та іншим майновим правам громадян і суб’єктів господарювання часто виникають під час застосування процедур банкрутства. У таких випадках захист права власності потрібен не лише боржнику чи банкруту, але й іншим учасникам процедур банкрутства, зокрема кредиторам. Підвищити ступінь захисту права власності та інших майнових прав учасників процедур банкрутства в Україні можливо із використанням досвіду та нормативної бази ЄС як політико-економічної організації, входження до складу якої задекларовано Україною як певне проміжне завдання на шляху до економічного і соціального добробуту держави та громадян. Мета. За мету статті поставлено визначення напрямів підвищення захисту права власності та інших майнових прав у процедурах банкрутства в Україні з урахуванням досвіду і положень інтегрованого спільного законодавства ЄС. Матеріали і методи. Для досягнення мети статті виглядає необхідним застосування відомих класичних, а також відносно нових методів наукового пізнання. Так, важливим буде застосування історико-правового методу, за допомогою якого можна виділити ознаки досліджуваних явищ і процесів у ретроспективі й екстраполювати на сучасність; економіко-правового методу, який дозволить поєднати розуміння об’єктивних економічних законів та суб’єктивних юридичних актів законодавства, прийнятих і виконуваних у суспільстві, на основі чого з’ясувати складні аспекти захисту права власності та інших майнових прав і інтересів учасників процедур банкрутства. Також безумовно важливим буде застосування методу порівняння, за допомогою якого можна буде співставити законодавство і практику застосування процедур банкрутства в окремих державах-членах ЄС та Україні. За допомогою герменевтики можна буде вірно розтлумачити положення і значення нормативних актів держав-членів ЄС та України, а за допомогою аналітико-синтетичного та індуктивного і дедуктивного методів можна буде надати гіпотези та визначити їх достовірність, систематизувати інформацію, піддати її критичному аналізу та вивести обґрунтовані висновки і зробити пропозиції. Результати. Аналіз положень КУзПБ, Директиви Європейського парламенту і Ради ЄС 2019/1023, а також найближчих перспективних змін законодавства ЄС дозволив констатувати перехід українського законодавства про неплатоспроможність у трирічній перспективі (на реалізацію у національному законодавстві держав-членів ЄС положень інтегрованої Директиви про неплатоспроможність відводиться два роки та дев’ять місяців) до стану «кредитороорієнтованого»; визначити напрями підвищення захисту права власності та інших майнових прав у процедурах банкрутства в Україні. Серед останніх організація обміну інформацією про право власності та інші майнові права боржника (банкрута) й інших учасників процедур банкрутства із державами-членами ЄС (після входження України до ЄС); підготовка українських банків до передачі українським та зарубіжним арбітражним керуючим, державним органам і внесення до міжнародних реєстрів інформації про операції із нерухомим і рухомим майном, акціями та майновими правами клієнтів; забезпечення нормативної і практичної можливості оскарження кредиторами угод, укладених боржником стосовно його майнових активів, до початку провадження у справі про банкрутство; запровадження процедури передпакетного продажу потенційним боржником частини свого майна із завершенням договору купівлі-продажу після початку провадження у справі про банкрутство та ін. Перспективи. Подальші дослідження мають спрямовуватися на реалізацію наведених напрямів підвищення захисту права власності та інших майнових прав у процедурах банкрутства в Україні у короткостроковій (трирічній) перспективі.; Introduction. The Constitution of Ukraine proclaims the protection of property rights, and also confi rms the right of everyone to own, use and dispose of their property. The right to property must be guaranteed by means of state regulation. Threats to the property rights of citizens and economic entities often arise during the application of bankruptcy procedures. In such cases, protection of property rights is needed not only by the debtor or bankrupt, but also by other participants in bankruptcy proceedings, in particular creditors. It is possible to increase the degree of protection of property rights in Ukraine using the experience and regulatory framework of the EU as a political and economic organization, membership of which is declared by Ukraine as a certain intermediate task on the way to the economic and social well-being of the state and citizens. Purpose. The purpose of the article is to identify areas for improving the protection of property rights in bankruptcy procedures in Ukraine, taking into account the experience and provisions of integrated common EU legislation. Materials and methods. The study employs an integrated methodological framework combining classical and contemporary approaches, including the historical-legal, economic-legal, comparative and hermeneutic methods, alongside analytical-synthetic, inductive and deductive reasoning. Results. Analysis of the provisions of the Code of Ukraine on Bankruptcy Procedures, Directive 2019/1023 of the European Parliament and of the Council of the EU, as well as the nearest prospective changes in EU legislation allowed us to state the transition of Ukrainian insolvency legislation in a three-year perspective (two years and nine months are allocated for the implementation of the provisions of the Integrated Insolvency Directive into the national legislation of the EU Member States) to the state of «creditor-oriented»; to identify areas for increasing the protection and public-legal protection of property rights in bankruptcy procedures in Ukraine. Among the latter are the organization of information exchange on the ownership of the debtor (bankrupt) and other participants in bankruptcy proceedings with EU member states (after Ukraine’s accession to the EU); preparation of Ukrainian banks for the transfer to Ukrainian and foreign arbitration managers, state bodies and entry into international registers of information on transactions with real estate and movable property, shares and property rights of clients; ensuring the regulatory and practical possibility for creditors to challenge agreements concluded by the debtor regarding his property assets before the commencement of bankruptcy proceedings; introduction of a procedure for Pre-pack proceedings sale by a potential debtor of part of his property with the completion of the purchase and sale agreement after the commencement of bankruptcy proceedings, etc. Prospects. Further research should be aimed at implementing the above directions for increasing the protection of property rights and other property rights in bankruptcy procedures in Ukraine in the shortterm (three-year) perspective.

2026-01-01T00:00:00Z Деревянко, Богдан Володимирович Ніколенко, Людмила Миколаївна Роженко, Олександра Вікторівна Derevyanko, Bogdan Nikolenko, Liudmyla Rozhenko, Oleksandra http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16354 2026-05-05T06:42:58Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Судовий прецедент в acquis Європейського Союзу та господарському процесі України; Judicial precedent in the Acquis of the European Union and the commercial procedure of Ukraine Авторы: Деревянко, Богдан Володимирович; Ніколенко, Людмила Миколаївна; Роженко, Олександра Вікторівна; Derevyanko, Bogdan; Nikolenko, Liudmyla; Rozhenko, Oleksandra Аннотация: Статтю присвячено дослідженню ролі і значення судового прецедента в ЄС та господарському процесі України. Ціллю статті є з’ясування значення рішень Суду ЄС, ЄСПЛ, Конституційного суду України, Касаційного господарського суду у складі Верховного суду України, судів апеляційної інстанції, національних судів держав-членів ЄС у діяльності судів господарської юрисдикції України та визначення правил їх застосування чи використання під час господарських спорів і ухвалення власних рішень останніми. Було застосовано відомі методи, що спираються на матеріалістичну діалектику: порівняльно-правовий метод, аналітикосинтетичний метод, метод узагальнення, історико-правовий метод та ін. Показано, що через зближення основних правових систем у державах-членах ЄС, абсолютна більшість із яких належить до держав романо-германської правової системи, роль судового прецедента зростає. Намагання України модернізувати економічні відносини і набути членства в ЄС викликало взяття зобов’язання із забезпечення єдності судової практики, що сприяє формуванню аналогів прецедентів у господарському судочинстві і частому застосуванню судових рішень, ухвалених рініше іншими судами. Проте у самому ЄС не визначено критерії обов’язковості застосування тих чи інших рішень Суду ЄС, через що такі рішення часто беруться до уваги суддями вибірково. Відповідно, рішення, ухвалені Судом ЄС, національними судами держав-членів ЄС, які є державами романо-германської правовоїсистеми, та України, не можуть вважатися судовими прецедентами у розумінні держав англо-саксонської правової системи. Зроблено висновок про потребу в обов’язковому врахуванні господарськими судами України рішень Суду ЄС, ЄСПЛ, Конституційного суду України, Касаційного господарського суду у складі Верховного суду України, судів апеляційної інстанції, національних судів держав-членів ЄС. Проте ці рішення не повинні братися як норми права, а рішення українськими судами мають прийматися на основі норм Конституції України, законів і підзаконних актів України, а також норми актів міжнародних інституцій, згоду на обов’язковість застосування яких раніше було надано Верховною Радою України. Перспективами майбутніх наукових розвідок окреслено вироблення критеріїв і меж застосування судами рішень Суду ЄС і попередніх рішень національних судів. До таких розвідок мають долучитися і науковці з України.; The article is devoted to the study of the role and signifi cance of judicial precedent in the European Union and the commercial procedure of Ukraine. The purpose of the article is to clarify the signifi cance of the decisions of the Court of Justice of the European Union, the European Court of Human Rights, the Constitutional Court of Ukraine, the Commercial Cassation Court within the Supreme Court of Ukraine, courts of appeal, and national courts of the EU Member States in the activities of the commercial courts of Ukraine, as well as to determine the rules for their application or use in the course of commercial disputes and in rendering judicial decisions by the latter. The study employs well-known methods based on materialist dialectics, including the comparative legal method, the analytical-synthetic method, the method of generalization, the historical-legal method, and others. It is demonstrated that, due to the convergence of the principal legal systems in the EU Member States, the overwhelming majority of which belong to the civil law tradition, the role of judicial precedent is increasing. Ukraine’s efforts to modernize economic relations and obtain membership in the European Union have resulted in the assumption of obligations aimed at ensuring the uniformity of judicial practice, which contributes to the formation of precedent-like analogues in commercial litigation and the frequent application of judicial decisions previously rendered by other courts. However, the European Union itself has not established clear criteria regarding the binding force of particular decisions of the Court of Justice of the European Union, as a result of which such decisions are often taken into account selectively by judges. Accordingly, decisions rendered by the Court of Justice of the European Union, by national courts of the EU Member States belonging to the civil law legal tradition, and by Ukrainian courts cannot be regarded as judicial precedents in the sense understood within the Anglo-Saxon legal system. The article concludes that commercial courts of Ukraine should obligatorily take into account the decisions of the Court of Justice of the European Union, the European Court of Human Rights, the Constitutional Court of Ukraine, the Commercial Cassation Court within the Supreme Court of Ukraine, courts of appeal, and national courts of the EU Member States. At the same time, such decisions should not be treated as legal norms, whereas decisions rendered by Ukrainian courts must be based on the provisions of the Constitution of Ukraine, laws and subordinate legislation of Ukraine, as well as on the provisions of acts of international institutions, the binding force of which has previously been approved by the Verkhovna Rada of Ukraine. The prospects for future scholarly research include the development of criteria and limits for the application by courts of the decisions of the Court of Justice of the European Union and previous decisions of national courts. Ukrainian scholars should also contribute to such research.

2026-01-01T00:00:00Z Лаврик, Галина Володимирівна http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16353 2026-05-05T05:47:23Z 1998-01-01T00:00:00Z

Название: Державотворча функція української мови Авторы: Лаврик, Галина Володимирівна

1998-01-01T00:00:00Z Lavryk, H. V. Лаврик, Галина Володимирівна http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16352 2026-05-04T07:31:38Z 2013-01-01T00:00:00Z

Название: Legislative and normative-legal ersuring of satisfaction assistance of economic, social and other needs of cooperative organizations members in Ukraine; Законодавче та нормативно-правове забезпечення сприяння задоволенню економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій в Україні Авторы: Lavryk, H. V.; Лаврик, Галина Володимирівна Аннотация: The article investigates the legislative and normative-legal ensuring of satisfaction assistance of economic, social and other needs of cooperative organizations members that provides achieving the goal, the main objectives of cooperation, establishing the proper functioning of the cooperative system as a whole. It deals with the role of the legislative and normative-legal ensuring in increasing its capacity in the economic, social, humanitarian and cultural state activities and intersectoral areas.; У статті досліджено законодавче та нормативно-правове забезпечення сприяння задоволенню економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій, що забезпечує досягнення мети, виконання основних завдань кооперації та налагодження належного функціонування кооперативної системи в цілому. Розглянуто роль законодавчого та нормативно-правового забезпечення у підвищенні її потенціалу в економічній, соціальній, гуманітарній та культурній сферах діяльності держави, а також у міжсекторальних напрямах.

2013-01-01T00:00:00Z Деревянко, Богдан Володимирович Derevyanko, Bogdan http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16350 2026-04-29T05:27:13Z 2026-03-26T00:00:00Z

Название: Посилення забезпечення кібербезпеки правовими та адміністративними методами; Strengthening cybersecurity through legal and administrative methods Авторы: Деревянко, Богдан Володимирович; Derevyanko, Bogdan Аннотация: 23 грудня 2024 року до Верховної Ради України було подано проєкт закону України «Про Кіберсили Збройних Сил України», який станом на початок березня 2026 року очікував на друге читання. Проєкт складається лише із шести статей, якими буде закладено основу діяльності нових сил у складі ЗСУ. У випадку прийняття відповідного закону, останнім визначатиметься правовий статус, основні завдання, компетенція, структура, фінансування та матеріально-технічне забезпечення Кіберсил ЗСУ та інші аспекти діяльності нової складової ЗСУ. Визнано прогресивний та інноваційний характер утворення Кіберсил ЗСУ як окремої складової ЗСУ, які на постійній основі стримуватимуть агресію в кіберпросторі або з його використанням в мирний час та надаватимуть відсіч агресору в особливий період.; On December 23, 2024, a draft law of Ukraine «On the Cyber Forces of the Armed Forces of Ukraine» was submitted to the Verkhovna Rada of Ukraine, which as of early March 2026 was awaiting a second reading. The draft consists of only six articles, which will lay the foundation for the activities of the new forces within the Armed Forces of Ukraine. If the relevant law is adopted, the latter will determine the legal status, main tasks, competence, structure, financing and material and technical support of the Cyber Forces of the Armed Forces of Ukraine and other aspects of the activities of the new component of the Armed Forces of Ukraine. The progressive and innovative nature of the formation of the Cyber Forces of the Armed Forces of Ukraine as a separate component of the Armed Forces of Ukraine, which will constantly deter aggression in cyberspace or with its use in peacetime and will repel the aggressor in a special period, was recognized.

2026-03-26T00:00:00Z Ніколенко, Людмила Миколаївна Деревянко, Богдан Володимирович Дутов, Михайло Михайлович Nikolenko, Liudmyla Derevyanko, Bogdan Dutov, Mykhaylo http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16341 2026-04-20T08:16:47Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Формування правової моделі інноваційного інвестування в Україні крізь призму принципів права Європейського Союзу; Formation of a legal model of innovative investment in ukraine through the prism of the principles of European Union law Авторы: Ніколенко, Людмила Миколаївна; Деревянко, Богдан Володимирович; Дутов, Михайло Михайлович; Nikolenko, Liudmyla; Derevyanko, Bogdan; Dutov, Mykhaylo Аннотация: Статтю присвячено дослідженню концептуальних засад формування правової моделі інноваційного інвестування в Україні в умовах інтеграції до правового простору Європейського Союзу. Обґрунтовано, що чинна система нормативного регулювання інноваційної та інвестиційної діяльності характеризується фрагментарністю, відсутністю внутрішньої узгодженості та недостатньою передбачуваністю, що стримує залучення приватного капіталу до інноваційних проєктів і підвищує регуляторні ризики. Доведено, що адаптація законодавства до acquis ЄС не може обмежуватися формальним запозиченням окремих правових конструкцій, а потребує інтеграції принципів права ЄС як методологічної основи трансформації національного регулювання. Проаналізовано зміст і значення принципів верховенства права, правової визначеності, пропорційності, недискримінації, субсидіарності та інновацій у контексті їх впливу на інституційне та фінансово-правове забезпечення інноваційного інвестування. Встановлено, що зазначені принципи виступають критеріями оцінки якості правового регулювання та формують системну рамку для поєднання стабільності правового середовища з його адаптивністю до технологічних змін. На основі проведеного аналізу окреслено концептуальні контури оновленої правової моделі інноваційного інвестування, яка передбачає формування цілісної регуляторної архітектури, розвиток інституційної підтримки, впровадження механізмів змішаного фінансування та регуляторних «sandbox»-інструментів. Зроблено висновок, що імплементація принципів права ЄС сприятиме підвищенню довіри інвесторів, зниженню регуляторної невизначеності та забезпеченню сталого економічного розвитку України в процесі європейської інтеграції. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні принципів права ЄС як не лише орієнтирів гармонізації законодавства, а й методологічних критеріїв оцінки ефективності національного регулювання інноваційного інвестування. Запропонований підхід дозволяє переосмислити трансформацію правового середовища як комплексний процес, спрямований на формування передбачуваної, інституційно спроможної та інноваційно орієнтованої економічної системи.; The article is devoted to the study of the conceptual foundations of the formation of a legal model of innovative investment in Ukraine in the context of integration into the legal space of the European Union. It is substantiated that the current system of normative regulation of innovative and investment activity is characterized by fragmentation, lack of internal coherence and insufficient predictability, which restrains the attraction of private capital to innovative projects and increases regulatory risks. It is proved that the adaptation of legislation to the EU acquis cannot be limited to the formal borrowing of certain legal constructions, but requires the integration of the principles of EU law as a methodological basis for the transformation of national regulation. The content and significance of the principles of the rule of law, legal certainty, proportionality, non-discrimination, subsidiarity and innovation are analyzed in the context of their influence on the institutional and financial-legal support of innovative investment. It is established that the mentioned principles act as criteria for assessing the quality of legal regulation and form a systemic framework for combining the stability of the legal environment with its adaptability to technological changes. On the basis of the conducted analysis, the conceptual contours of an updated legal model of innovative investment are outlined, which provides for the formation of a coherent regulatory architecture, the development of institutional support, the implementation of blended finance mechanisms and regulatory “sandbox” instruments. It is concluded that the implementation of the principles of EU law will contribute to increasing investor confidence, reducing regulatory uncertainty and ensuring sustainable economic development of Ukraine in the process of European integration. The scientific novelty of the research consists in substantiating the principles of EU law not only as guidelines for the harmonization of legislation, but also as methodological criteria for assessing the effectiveness of national regulation of innovative investment. The proposed approach makes it possible to rethink the transformation of the legal environment as a comprehensive process aimed at forming a predictable, institutionally capable and innovation-oriented economic system.

2026-01-01T00:00:00Z Орел, Вікторія Анатоліївна http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16335 2026-04-03T05:28:20Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Візуалізація у структурі юридичної аргументації Авторы: Орел, Вікторія Анатоліївна Аннотация: Складність сучасної правової системи, зростання обсягів нормативної інформації та цифровізація державного управління зумовлюють необхідність пошуку нових форм представлення та осмислення юридичних аргументів. Традиційна «текстоцентрична» модель правової комунікації дедалі частіше виявляється недостатньою для ефективного сприйняття складних юридичних конструкцій, що актуалізує використання візуальних засобів структурування та пояснення правового змісту. Візуалізація юридичної аргументації є критично важливою для забезпечення доступу до правосуддя.

2026-01-01T00:00:00Z Деревянко, Богдан Володимирович Ніколенко, Людмила Миколаївна Дутов, Михайло Михайлович Derevyanko, Bogdan Nikolenko, Liudmyla Dutov, Mykhaylo http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16327 2026-03-30T09:30:48Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Інноваційне інвестування у забезпечення кібербезпеки в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення; Innovative investment in cybersecurity provision in the conditions of martial law and post-war recovery Авторы: Деревянко, Богдан Володимирович; Ніколенко, Людмила Миколаївна; Дутов, Михайло Михайлович; Derevyanko, Bogdan; Nikolenko, Liudmyla; Dutov, Mykhaylo Аннотация: Вступ. Сучасна економіка світу і будь-якої більш або менш розвиненої країни не може розвиватися без застосування досягнень науково-технічного прогресу, передусім у площині цифрових техногій. Проте розвиток НТП та поширення цифровізації (диджиталізації), як і будь-які суспільно-політичні чи економічні явища або процеси, різнополярно впливають на суспільство та економіку. Крім переваг з’являються і нові загрози. Мета. За мету статті поставлено з урахуванням підходів, що реалізуються у державах-членах ЄС згідно із Новим інноваційним порядком денним Європи та Цифровим порядком денним для Європи, обґрунтувати напрями формування збалансованої моделі сталого інвестування в інноваційно значущу сферу забезпечення кібербезпеки із наданням відсічі агресору в особливий період та убезпеченням кіберпростору у повоєнний час. Матеріали і методи. Досягнення сформульованої достатньо складної і комплексної мети передбачає необхідність застосування комплексу відомих методів наукового пізнання. Серед них пріоритет має бути наданий застосуванню методу порівняння (компаративному методу) під час дослідження актів європейського та українського законодавства, застосуванню аналітико-синтетичного методу під час дослідження правозастосовної практики. Комплексні історико-правовий та економікоправовий методи мають пояснити причинно-наслідковий зв’язок між багатьма досліджуваними явищами і процесами. Системно-структурний метод повинен сприяти з’ясуванню обсягів господарської й адміністративної компетенції суб’єктів державного регулювання забезпечення кібербезпеки. Застосування методу аналогії дозволяє екстраполювати фізичні і біологічні явища і процеси на соціальні з метою розкриття природи останніх. Метод сходження від абстрактного до конкретного і від простого до складного, що спирається і випливає із аналітико-синтетичного методу, повинен сприяти дослідженню складових моделі сталого інвестування в інноваційно значущу сферу забезпечення кібербезпеки і формулюванню частин нової концепції. Також використовувалися й інші методи, що будуються на матеріалістичній діалектиці, а також сучасні методи, підґрунтям яких є синергетика і герменевтика, що дозволяє характеризувати спорадичні нелінійні і непрогнозовані явища і процеси, які можуть позитивно чи негативно впливати на забезпечення кібербезпеки в Україні в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення. Результати. Під час дослідження враховано підходи, що реалізуються у державах-членах ЄС згідно із Новим інноваційним порядком денним Європи та Цифровим порядком денним для Європи. Визначено потребу в оновленні концептуальних актів українського законодавства у бік розширення напрямів і способів інвестування інноваційної діяльності, покликаної забезпечити кібербезпеку із наданням відсічі агресору в особливий період та убезпеченням кіберпростору у повоєнний час. Вказано на пріоритетність доповнення чинних актів, аніж розробку і прийняття нових. Запропоновано доповнити Розділ ІІІ «Формування та виконання Національної програми інформатизації» чинного Закону України «Про національну програму інформатизації». Імплементація, навіть у переробленій формі, загальних положень про поширення диджиталізації та забезпечення кібербезпеки двох названих «порядків» для Європи сприятиме об’єднанню українського та європейського кіберпросторів і відбуватиметься у загальній канві імплементації Acquis communautaire до українського законодавства. Запропоновано імплементувати положення обох названих «порядків» для Європи про інноваційне інвестування та фінансування діяльності із забезпечення кібербезпеки до Розділу ІV «Фінансове забезпечення Національної програми інформатизації» Закону України «Про національну програму інформатизації». Також підтримано прийняття проєкту закону України «Про Кіберсили Збройних Сил України», завдяки чому буде підтверджено першість України в утворенні нових сил у складі ЗСУ, а також підвищено спеціалізацію у протидії ворожим кібератакам в умовах дії правового режиму воєнного стану та ефективній роботі в часи повоєнного відновлення. Перспективи. Подальші дослідження мають спрямовуватися на розробку змін і доповнень до законодавства України про розвиток диджиталізації і забезпечення кібербезпеки, особливо до Закону України «Про національну програму інформатизації».; Introduction. The modern economy of the world and any more or less developed country cannot develop without the application of scientific and technological progress, primarily in the field of digital technologies. However, the development of scientific and technological progress and the spread of digitalization, like any socio-political or economic phenomena or processes, have a multipolar impact on society and the economy. In addition to the advantages, new threats also appear. Purpose. The purpose of the article is to substantiate the directions of forming a balanced model of sustainable investment in the innovatively significant sphere of cybersecurity, taking into account the approaches implemented in the EU Member States in accordance with the New European Innovation Agenda for Europe and the Digital Agenda for Europe, with the aim of repelling the aggressor in a special period and securing cyberspace in the post-war period. Materials and methods. Achieving the formulated rather complex and comprehensive goal requires the use of a set of well-known methods of scientific knowledge. Among them, priority should be given to the use of the comparison method (comparative method) when studying acts of European and Ukrainian legislation, and the use of the analytical-synthetic method when studying law enforcement practice. Complex historical-legal and economic-legal methods should explain the cause-and-effect relationship between many studied phenomena and processes. The system-structural method should help clarify the scope of economic and administrative competence of subjects of state regulation of cybersecurity. The use of the analogy method allows extrapolating physical and biological phenomena and processes to social ones in order to reveal the nature of the latter. The method of ascending from the abstract to the concrete and from the simple to the complex, which is based on and follows from the analyticalsynthetic method, should contribute to the study of the components of the model of sustainable investment in the innovatively significant sphere of ensuring cybersecurity and the formulation of parts of the new concept. Other methods based on materialist dialectics were also used, as well as modern methods based on synergetics and hermeneutics, which allow characterizing sporadic nonlinear and unpredictable phenomena and processes that can positively or negatively affect the provision of cybersecurity in Ukraine under martial law and post-war recovery. Results. The study took into account the approaches implemented in the EU Member States in accordance with the New European Innovation Agenda for Europe and the Digital Agenda for Europe. The need to update the conceptual acts of Ukrainian legislation towards expanding the areas and methods of investing in innovative activities designed to ensure cybersecurity with repelling the aggressor in a special period and securing cyberspace in the post-war period was identified. The priority of supplementing existing acts rather than developing and adopting new ones was indicated. It is proposed to supplement Section III “Formation and Implementation of the National Informatization Program” of the current Law of Ukraine “On the National Informatization Program”. The implementation, even in a revised form, of the general provisions on the spread of digitalization and ensuring cybersecurity of the two named “orders” for Europe will contribute to the unification of the Ukrainian and European cyberspaces and will take place in the general framework of the implementation of the Acquis communautaire into Ukrainian legislation. It is proposed to implement the provisions of both named “orders” for Europe on innovative investment and financing of cybersecurity activities into Section IV “Financial support of the National Informatization Program” of the Law of Ukraine “On the National Informatization Program”. The adoption of the draft law of Ukraine “On Cyber Forces of the Armed Forces of Ukraine” was also supported, which will confirm Ukraine’s primacy in the formation of new forces within the Armed Forces of Ukraine, as well as increase specialization in countering hostile cyberattacks under the legal regime of martial law and effective work during postwar reconstruction. Prospects. Further research should be aimed at developing amendments and additions to the legislation of Ukraine on the development of digitalization and ensuring cybersecurity, especially to the Law of Ukraine "On the National Informatization Program".

2026-01-01T00:00:00Z Derevyanko, Bogdan Selikhov, Dmytro Armash, Nadiia Severinova, Oleksandra Orlova, Iryna Деревянко, Богдан Володимирович Селіхов, Дмитро Анатолійович Армаш, Надія Олексіївна Северинова, Олександра Борисівна Орлова, Ірина Миколаївна http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16326 2026-03-24T13:20:50Z 2022-01-01T00:00:00Z

Название: Alternative ways of resolving shareholder disputes in property relations in Ukraine and the EU; Альтернативні способи вирішення спорів між акціонерами у майнових відносинах в Україні та ЄС Авторы: Derevyanko, Bogdan; Selikhov, Dmytro; Armash, Nadiia; Severinova, Oleksandra; Orlova, Iryna; Деревянко, Богдан Володимирович; Селіхов, Дмитро Анатолійович; Армаш, Надія Олексіївна; Северинова, Олександра Борисівна; Орлова, Ірина Миколаївна Аннотация: In the conditions of a war caused by the invasion of russian troops on the territory of Ukraine in February 2022, an unstable exchange rate of the dollar and euro, the suspension of various structures. After such a full-scale invasion, Ukraine will need more than a decade to restore the economy. All business entities must work and ensure economic recovery. For the proper functioning of joint-stock companies, it is necessary that their activities are not hindered by the delayed resolution of disputes in court. It is necessary to settle disputes that arise in joint-stock companies using alternative methods. The purpose of this study is to determine the relevance of alternative ways of resolving shareholder disputes in property relations in Ukraine and the European Union, to introduce in Ukraine a positive European Union practice of resolving disputes by alternative methods, and to provide proposals for the regulation of this institution at the legislative level by adopting the relevant law. The study uses the following methods of scientific cognition in a complex: historical, legal, hermeneutical-semantic, system-structural, structural-functional, complex analysis, modelling. In particular, alternative ways to resolve disputes are reconciliation, negotiations, mediation, arbitration. The study of alternative ways of resolving shareholder disputes in property relations in Ukraine and the European Union is economically related, as resolving disputes without recourse to the courts would save the company’s finances and allow the dispute to be resolved faster. This would allow the joint-stock companies to work properly and invest in the Ukrainian economy.; В умовах тяжкої війни, спричиненої вторгненням російських військ на територію України в лютому 2022 року можемо спостерігати неможливість належного функціонування великої кількості суб’єктів господарювання. Це негативно відбивається на економічній ситуації у країні. Тривале перебування країни у стані війни уже у середньо- та короткостроковій перспективі негативно вплине на ситуацію в економіці всього світу. Якщо на тлі ситуації, яка склалася, ще й підприємства не будуть належно функціонувати, то економічну ситуацію в Україні буде відновити надто складно. Усі суб’єкти господарювання повинні працювати та забезпечувати відновлення економіки. В умовах війни значна кількість органів державної влади не працює, оскільки остерігається за життя працівників. Зокрема, до таких структур належать суди. У зв’язку з тим, що судові інстанції не працюють, накопичується значна кількість справ, які подають охочі вирішити їх за допомогою вказаної процедури. Тому, виникає перевантаження судів справами, які можуть бути вирішені після завершення воєнних дій. Представники суб’єктів господарювання, подаючи спори для вирішення таким чином, витратять немало часу і коштів зокрема, для того, щоб отримати відповідне рішення. Для належного функціонування суб’єктів господарювання зокрема, потрібно, щоб їх діяльності не перешкоджали вирішення спорів у судовому порядку із затягуванням процесу. Проте, існує альтернатива судовому розгляду. Спори також можна розглядати у досудовому порядку за допомогою альтернативних шляхів врегулювання. У дослідженні надано пропозиції щодо запровадження в Україні позитивної практики врегулювання спорів за допомогою альтернативних способів, яка є уже в ЄС. Зокрема, альтернативними способами врегулювання спорів є примирення, переговори, медіація, вирішення спору у третейському суді та арбітражі тощо. У дослідженні в комплексі використано такі методи наукового пізнання, як: історичний, правовий, герменевтично-семантичний, системно-структурний, структурно-функціональний, комплексного аналізу, моделювання тощо. Дослідження альтернативних способів врегулювання спорів між суб’єктами господарювання в Україні та ЄС має економічний звʼязок, оскільки врегулювання спорів без звернення до судових інстанцій значно збереже фінанси товариства та дозволить здійснити розгляд спору у швидший термін. Це дасть змогу суб’єктам господарювання належно працювати та вкладати кошти в економіку держави.

2022-01-01T00:00:00Z Derevyanko, Bogdan Myroslavskyi, Serhii Nikolenko, Liudmyla Dutov, Mykhaylo Tereshchenko, Serhii Деревянко, Богдан Володимирович Мирославський, Сергій Володимирович Ніколенко, Людмила Миколаївна Дутов, Михайло Михайлович Терещенко, Сергій Володимирович http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16325 2026-03-24T13:20:47Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: The legal framework of the investment agreement as a prerequisite for achieving the interests of the parties to the public-private partnership; Правовий режим інвестиційного договору як передумови досягнення інтересів учасників державно-приватного партнерства Авторы: Derevyanko, Bogdan; Myroslavskyi, Serhii; Nikolenko, Liudmyla; Dutov, Mykhaylo; Tereshchenko, Serhii; Деревянко, Богдан Володимирович; Мирославський, Сергій Володимирович; Ніколенко, Людмила Миколаївна; Дутов, Михайло Михайлович; Терещенко, Сергій Володимирович Аннотация: The purpose of the article is to examine specific features of relations in the field of investment activity arising as a result of concluding relevant investment agreements, and to propose theoretical and practical directions for intensifying these relations with a view to satisfying public and private interests within the framework of public-private partnership. The article is based on a set of various methods of scientific cognition described in the relevant subsection. The methods include: classical methods of analysis and synthesis, comparative legal method and comparative studies method, historical method, dialectical method, formal legal method, modern methods based on hermeneutical approaches, systemic and structural method, comparison method, grammatical and systematic methods of interpreting legal provisions, modeling method, economic analysis methods, functional method, etc. The result of the study is a proposed classification of investment treaties into groups for use in practice and legislation, a proposal to adjust the role of the state in investment processes, and a clarification of certain elements of investment treaties, including the procedure for concluding investment treaties in the direction of simplification, etc. The author proposes to legitimize the term “investment treaty” in the theory, legislation and practice of different countries and interstate entities with its division into two large groups: “macroeconomic (public) investment treaties” and “microeconomic (private) investment treaties”. Метою статті є дослідження особливостей відносин у сфері інвестиційної діяльності, що виникають в результаті укладення відповідних інвестиційних договорів, та пропозиція теоретичних та практичних напрямків активізації цих відносин з метою задоволення публічних та приватних інтересів у рамках державно-приватного партнерства. Стаття базується на застосуванні сукупності різних методів наукового пізнання, описаних у відповідному підрозділі. Серед методів можна виділити: класичні методи аналізу і синтезу, порівняльно-правовий метод та метод компаративістики, історичний метод, діалектичний метод, формально-юридичний метод, сучасні методи на основі герменевтичних підходів, системно-структурний метод, метод порівняння, граматичний і систематичний способи тлумачення норм права, метод моделювання, методи економічного аналізу, функціональний метод та інші. Результатом роботи є запропонований для застосування у практиці і законодавстві поділ інвестиційних договорів на групи, пропозиція коригування ролі держави в інвестиційних процесах, уточнення окремих елементів інвестиційних договорів, зокрема порядку укладання інвестиційних договорів у бік спрощення та ін. Автори пропонують легітимізувати термін «інвестиційний договір» у теорії, законодавстві та практиці різних країн та міждержавних утворень з його поділом на дві великі групи: «макроекономічні (публічні) інвестиційні договори» та «мікроекономічні (приватні) інвестиційні договори».

2026-01-01T00:00:00Z Орел, Вікторія Анатоліївна http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16322 2026-04-10T06:53:17Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Тимчасове обмеження права на освіту в умовах воєнного стану Авторы: Орел, Вікторія Анатоліївна Аннотация: Досліджено правову природу права на освіту як фундаментального права людини другого покоління та особливості його реалізації в умовах воєнного стану в Україні. Автор аналізує співвідношення між конституційними гарантіями та правомірними обмеженнями, що запроваджуються державою з метою захисту життя і здоров’я учасників освітнього процесу. Особливу увагу приділено викликам, спричиненим військовою агресією: руйнації освітньої інфраструктури, вимушеній міграції здобувачів освіти та переходу на дистанційні форми навчання. На основі даних міжнародних звітів (RDNA) та праць вітчизняних науковців розкрито проблему «освітніх втрат» та зниження якості людського капіталу. У роботі обґрунтовано необхідність забезпечення балансу між безпековими заходами та безперервністю освітнього процесу, а також наголошено на ролі Міністерства освіти і науки України у подоланні цифрової нерівності та забезпеченні сталості навчання для всіх категорій учнів і студентів.

2025-01-01T00:00:00Z Орел, Вікторія Анатоліївна http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16321 2026-03-18T07:43:41Z 2023-01-01T00:00:00Z

Название: Методи юридичної аргументації Авторы: Орел, Вікторія Анатоліївна Аннотация: Розглянуто роль методів юридичної аргументації як інструментарію захисту прав людини та забезпечення принципу верховенства права. Автор аналізує трансформацію методологічних підходів внаслідок «аргументативного повороту» ХХ століття, що зумовив відхід від суто формально-логічних моделей до міждисциплінарного аналізу. У роботі досліджено класифікацію методів (філософські, загальнонаукові, спеціальні) та їхні ключові характеристики — релевантність і дивергентність. Особлива увага приділена сучасним моделям юридичної аргументації: аксіологічній, герменевтичній, логічній, риторичній та діалектичній. На основі аналізу праць вітчизняних та зарубіжних науковців (М. Савенка, Е. Фетеріс, Є. Стельмаха, Б. Брожека та ін.) обґрунтовано тезу про множинність методів аргументації, які забезпечують раціональний контроль над правовою інтерпретацією та запобігають суб’єктивній сваволі.

2023-01-01T00:00:00Z Орел, Вікторія Анатоліївна http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16285 2026-04-10T05:49:48Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Досвід викладання історико-правових дисциплін на іноземних освітніх програмах бакалавра права Авторы: Орел, Вікторія Анатоліївна Аннотация: Досвід викладання історико-правових дисциплін на іноземних освітніх програмах бакалавра права дозволяє виявити традиційні підходи до юридичної освіти, а також інноваційні методики та змістовні акценти, що формуються під впливом глобалізації. Це сприяє переосмисленню ролі історико-правових знань у підготовці фахівців у галузі права, адже глибоке розуміння витоків правових інститутів є основою ефективного реформування юридичної (правничої) освіти в Україні та стає ключем до гармонізації вітчизняних правничих шкіл із європейськими та світовими стандартами.

2025-01-01T00:00:00Z Деревянко, Богдан Володимирович Derevyanko, Bogdan http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16278 2026-03-10T07:29:35Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Щодо уточнення нових правил оприлюднення результатів наукових досліджень в умовах воєнних викликів державі і бізнесу; Regarding the clarification of new rules for the publication of scientific research results in conditions of military challenges to the state and business Авторы: Деревянко, Богдан Володимирович; Derevyanko, Bogdan Аннотация: Проведено аналіз положень Проєкту наказу МОН України «Про внесення змін до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 15 січня 2018 року № 32, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 лютого 2018 року за № 148/31600 і зроблено окремі пропозиції.; An analysis of the provisions of the Draft Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine “On Amendments to the Procedure for Forming the List of Scientific Professional Publications of Ukraine, approved by Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated January 15, 2018 No. 32, registered with the Ministry of Justice of Ukraine on February 6, 2018 under No. 148/31600, was conducted, and separate proposals were made.

2026-01-01T00:00:00Z Деревянко, Богдан Володимирович Ніколенко, Людмила Миколаївна Derevyanko, Bogdan Nikolenko, Liudmyla http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/16234 2026-03-03T20:51:46Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Інноваційне інвестування в умовах війни: правові напрями підтримки; Innovative investment in war conditions: legal support area Авторы: Деревянко, Богдан Володимирович; Ніколенко, Людмила Миколаївна; Derevyanko, Bogdan; Nikolenko, Liudmyla Аннотация: Запропонувати правові напрями підтримки інноваційного інвестування у ВПК та інші галузі і сфери економіки України із застосуванням досвіду ЄС, історико-культурної та економічної парадигми. Методика передбачає застосування комплексу класичних і спеціально-юридичних методів наукового пізнання. Досягти мети дослідження дозволило застосування методів наукового пізнання, зокрема: аналітико-синтетичного, порівняльно-правового, історико-правового, методу порівняння та інших. Вказано на переваги інноваційного інвестування у порівнянні із класичним у вигляді швидкого оримання переваг на ринку озброєнь і в економіці загалом. Наведено історичні приклади. Показано, що завдяки історико-культурним традиціям українські дослідники уже сьогодні досягли значного прогресу у проєктуванні новітніх абсолютно унікальних видів і технологій озброєнь, що дозволяють на рівних боротися із набагато чисельнішим ворогом. Досвід держав-членів ЄС дозволив виявити перспективи тісного зв’язку між наукою, освітою, фінансуванням і виробництвом. Особливо ефективною така співпраця може проявитися у межах об’єднань суб’єктів великого бізнесу. Запропоновано утворення таких об’єднань, зокрема в організаційно-правовій формі консорціумів, особливо за участі суб’єктів бізнесу з держав-партнерів України. Використано висновки з досліджень нобелівських лауреатів з економіки 2025 року (зокрема Ф. Агіона), за якими стимулююча роль держави має бути пропорційною інноваційній діяльності компанії. Зроблено висновок про потребу включення до законодавства України норм про стимулювання інноваційної діяльності із врахуванням acquis ЄС. Наукова новизна полягає у пропозиції ув’язати розміри державних преференцій дослідникам та виробникам інноваційної продукції із ступенем інноваційності певного продукту, роботи, послуги, діяльності, технології, процесу тощо на основі відповідності критеріям. До розробки таких критеріїв та визначення ступеня відповідності їм певних учасників інноваційної діяльності мають бути долучені кінцеві користувачі результатами інноваційної діяльності, у першу чергу із ЗСУ та ВПК. Вказано на потребу подальшого аналізу acquis ЄС та реалізації його положень у напрямку утворення єдиного цифрового ринку ЄС, визначення місця України у ньому, захисту законних прав усіх учасників цифрової економіки та ін. Практична значимість полягає у можливості нормотворчої реалізації зроблених пропозицій на користь розвитку інноваційного інвестування в умовах війни.; The article aims to propose legal directions for supporting innovative investment in the military-industrial complex and other sectors and spheres of the Ukrainian economy using the experience of the EU, historical-cultural and economic paradigms. The methodology involves the use of a complex of classical and special legal methods of scientific knowledge. The goal of the study was achieved through the use of methods of scientific knowledge, in particular: analytical-synthetic, comparative-legal, historical-legal, comparative method, and others. Results: the advantages of innovative investment compared to classical investment in the form of rapid accumulation of advantages in the arms market and in the economy as a whole are indicated. Historical examples are given. It is shown that, thanks to historical and cultural traditions, Ukrainian researchers have already achieved significant progress in designing the latest absolutely unique types and technologies of weapons, which allow them to fight on equal terms with a much more numerous enemy. The experience of EU member states has revealed the prospects for a close connection between science, education, financing and production. Such cooperation can be particularly effective within associations of large business entities. The creation of such associations, in particular in the organizational and legal form of consortiums, is proposed, especially with the participation of business entities from Ukraine's partner states, is proposed. The conclusions from the research of the Nobel laureates in economics 2025 (in particular F. Aghion) are used, according to which the stimulating role of the state should be proportional to the innovative activity of the company. The conclusion is made about the need to include norms on stimulating innovative activity in the legislation of Ukraine, taking into account the EU acquis. Scientific novelty lies in the proposal to link the size of state preferences for researchers and manufacturers of innovative products with the degree of innovativeness of a certain product, work, service, activity, technology, process, etc. based on compliance with criteria. End users of the results of innovative activity, primarily from the Armed Forces of Ukraine and the military-industrial complex, should be involved in the development of such criteria and determining the degree of compliance with them by certain participants in innovative activity. The need for further analysis of the EU acquis and the implementation of its provisions towards the formation of a single EU digital market, determining Ukraine's place in it, protecting the legitimate rights of all participants in the digital economy, etc. is indicated. The practical significance lies in the possibility of normative implementation of the proposals made in favor of the development of innovative investment in wartime conditions.

2025-01-01T00:00:00Z