http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/8097 2026-04-15T08:40:51Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/11557 Название: Розвиток професійної компетентості в контексті підвищення якості трудового життя Авторы: Вітюнін, Володимир Олексійович Аннотация: Вітюнін В.О. Розвиток професійної компетентності в контексті підвищення якості трудового життя. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», Полтава, 2021. Дисертацію присвячено обґрунтуванню науково-теоретичних засад, методичних і практичних рекомендацій щодо розвитку професійної компетнтості працівників у контексті підвищення якості трудового життя. Узагальнено сутнісні підходи до поняття «якість трудового життя», яке враховує двобічний взаємозв’язок між професійною компетентністю працівників і рівнем добробуту, здоров’я, продуктивної зайнятості, умов життя та праці, рівнем споживання, можливостями професійного розвитку, що уможливлює досягнення синергічного ефекту їх взаємовпливу та створює умови для розвитку професійної компетентності залежно від рівня якості трудового життя. У роботі визначено, що вагомість людського чинника, професійної компетнтості працівників стрімко зростає у сучасних умовах, що зумовлює необхідність поглиблення поняття «професійна компетентність в контексті підвищення якості трудового життя», яке фокусується на вагомості її ролі як індикатора підвищення якості трудового життя, зосереджуючи увагу на комплексній результативності набутих знань, умінь, здатності працівника до прояву лідерських якостей, креативності мислення відповідно до посад і функціональних обов’язків, що поглиблює уявлення про професійну компетентність та можливості розвитку її структурних компонент. Обгрунтовано, що дослідження професійної компетнтості вимагає її детального оцінювання через розробку системи соціально-економічних індикаторів (функціональна й особистісна складова, освітньо-професійний розвиток, гідність оплати праці та гарантії отримання доходу, результативність торговельної діяльності, умови праці), покладених в основу побудови інтегрального показника, що дозволяє не лише відстежувати динаміку змін, а й визначати синергію взаємодії професійної компетентності та якості трудового життя працівників торгівлі. Досліджено стан і тенденції розвитку підприємств торгівлі, професійної компетентності працівників у контексті підвищення якості трудового життя, що вимагає безперервності моніторингу, визначення параметрів, показників і критеріїв розвитку професійної компетентності та дозволяє здійснювати вибір оптимальних методів аналізу й на цій основі забезпечувати науково обґрунтований вибір стратегії розвитку професійної компетентності з метою підвищення якості трудового життя працівників торгівлі. У дисертації визначені концептуальні підходи розвитку професійної компетентності працівників у контексті підвищення якості трудового життя, які ґрунтуються на Стратегії сталого розвитку України до 2030 р.; Концепції реалізації державної політики внутрішньої торгівлі України; Державній регіональній політиці на період до 2027 р. та передбачають: а) урахування потреб і визначення напрямів зростання якості трудового життя; б) перелік завдань нарощування професійної компе¬тент¬ності працівників в умовах цифровізації економіки, загострення конкуренції на тлі глобальних викликів і загроз; в) визначення пріоритетів розвитку професійної компетентності працівників. Реалізація запропонованих концептуальних засад сприятиме підвищенню якості та культури торговельних послуг, зростанню конкурентоспроможності персоналу й ефективності діяльності торговельних підприємств. Удосконалено організаційно-методичний підхід до управління розвитком професійної компетентності працівників торгівлі, який враховує особливості конкурентного середовища професійної діяльності працівників торгівлі, що вимагає безперервного оновлення знань задля розширення обсягів та якості торговельних послуг, спрямованості на підтримку необхідного рівня сформованості ресурсної, результативної та мотиваційної компонент професійної компетентності, що створює передумови для кращої адаптації до мінливих умов ринку й інноваційних змін. У дисертації сформовано структурно-логічну модель розвитку професійної компетентності в контексті підвищення якості трудового життя, яка ґрунтується на узгодженні соціально-економічних інтересів працівників у частині їх професійного та посадового зростання відповідно до вимог конкурентного ринку праці зі стратегічними перспективами та потребами розвитку підприємства, що сприятиме модернізації та інноватизації торгівлі, результативності її діяльності, кращому задоволенню потреб споживачів і підвищенню якості життя в цілому. Ключові слова: професійна компетентність, якість трудового життя, професійна компетентність в контексті підвищення якості трудового життя, компетенції, інтегральна оцінка, структурно-логічна модель. 2021-12-19T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/11556 Название: Відгук офіційного опонента Авторы: Семикіна, Марина Валентинівна 2021-12-19T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/11555 Название: Відгук офіційного опонента Авторы: Дороніна, Ольга Анатоліївна 2021-12-19T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/11532 Название: Розвиток професійної компетентості в контексті підвищення якості трудового життя Авторы: Вітюнін, Володимир Олексійович Аннотация: Вітюнін В. О. «Розвиток професійної компетентності в контексті підвищення якості трудового життя». – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», Полтава, 2021. Дисертація присвячена розробленню науково-теоретичних засад, методичних і практичних рекомендацій щодо розвитку професійної компетентності працівників у контексті підвищення якості трудового життя. Поглиблено теоретичне положення щодо трактування сутності понять «якість трудового життя» та «професійна компетентність в контексті підвищення якості трудового життя». Узагальнено методичні підходи до дослідження та здійснення інтегральної оцінки професійної компетентності працівників торгівлі в контексті підвищення якості трудового життя. Розроблено концептуальні засади та сформовано методичні підходи щодо роз-витку професійної компетентності працівників у контексті підвищення якості трудового життя, що враховують особливості конкурентного середовища професійної діяльності працівників торгівлі та спрямовані на підтримання необхідного рівня ресурсної, результативної та мотиваційної компонент професійної компетентності. Окреслено методичні підходи до побудови структурно-логічної моделі розвитку професійної компетентності працівників у контексті підвищення якості трудового життя, яка ґрунтується на узгодженні соціально-економічних інтересів працівників зі стратегічними перспективами та потребами розвитку підприємств торгівлі в сучасних умовах. Описание: Vityunin V. O. "The professional competence development in working life quality improvement". – Manuscript. Dissertation on the competition of scientific degree of the Сandidate of Еconomic Sciences in Specialty 08.00.07 – Demography, Labor Economy, Social Economy and Politics. – Higher educational institution of Ukoopspilka "Poltava University of Economics and Trade", Poltava, 2021. The dissertation studies the development of scientific and theoretical principles, methodological and practical recommendations for employees’ professional competence development in working life quality improvement. The theoretical position on the interpretation of the concept of "working life quality" is deepened, taking into account the two-way relationship between professional competence of workers and the level of well-being, health, productive employment, living and working conditions, consumption level, opportunities for professional development. It is substantiated that such a relationship allows achieve a synergistic effect and creates conditions for the development of professional competence depending on the level of working life quality. The concept "professional competence in working life quality improvement" is an indicator of working life quality improvement and overall effectiveness of gained knowledge, skills, ability to show leadership skills, creativity of thinking in accordance with positions and functional responsibilities, promoting the idea of professional competence and opportunities for the development of its structural components. The methodological approaches to research and implementation for integrated assessment of professional competence for trade workers in working life quality improvement, based on the development and justification of socio-economic indicators (functional and personal component, educational and professional development, adequate wages and guarantees of income, efficiency of trade, working conditions),to be the basis for the construction of an integrated indicator. This allows track the dynamics for change and finding the synergy of interaction between professional competence and trade workers’ professional life quality. There were developed conceptual principles, including: a) needs and identifying areas for working life quality growth; b) list for tasks to increase professional competence of employees under digitalization of the economy, intensification of competition against the background of global challenges and threats; c) determination of priorities for the development of the employees’ professional competence. The implementation of these provisions will help improve the quality and culture of trade services, increase the competitiveness of staff and the efficiency of trade enterprises. Methodical approaches to the development of professional competence for employees during working life quality improvement, taking into account competitive environment of trade workers’ professional activity aimed at maintaining the required level of resource, performance and motivational components of professional competence. Methodical approaches to building a structural and logical model for the professional competence development during working life quality improvement by the coordination of employees’ socio-economic interests with strategic prospects and needs of trade enterprises in modern conditions. Key words: professional competence, working life quality, professional competence in working life quality improvement, competences, integrated assessment, structural-logical model. 2021-01-01T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/10573 Название: Відгук офіційного опонента Авторы: Полякова, Світлана Володимирівна 2021-05-05T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/10570 Название: Відгук офіційного опонента Авторы: Лопушняк, Галина Степанівна 2021-05-05T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/10569 Название: Інвестиційна поведінка домогосподарств в умовах невизначеності Авторы: Козлова, Інна Миколаївна Аннотация: Козлова І. М. Інвестиційна поведінка домогосподарств в умовах невизначеності. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, Харків, 2021. Дисертацію присвячено обґрунтуванню науково-теоретичних засад, методичних і практичних рекомендацій щодо інвестиційної поведінки домогосподарств в умовах невизначеності. Узагальнено сутнісні підходи до визначення поняття «економічна поведінка» та «інвестиційна поведінка домогосподарств» у частині застосування інституціонально-поведінкового підходу під час обґрунтування основних напрямків такої поведінки на всіх рівнях економіки: фінансові, нефінансові матеріальні та нематеріальні дії. У дисертації визначено, що інвестиційна поведінка домогосподарств може здійснюватися за рахунок отриманих доходів з усіх джерел та заощаджень, отриманих у минулих періодах, та перерозподілу їх за напрямками інвестиційної поведінки домогосподарств, на які мають вплив фактори (склад домогосподарства, місце його знаходження, матеріальне становище, освітній та культурний рівень домогосподарств, традиції, що притаманні соціуму, в якому знаходиться домогосподарство, а також рівень невизначеності), значущість яких може коливатися залежно від рівня економіки. Обґрунтовано, що сучасні умови господарювання характеризуються високим рівнем невизначеності. Особливо актуальним це є в контексті нових умов господарювання, зумовлених пандемію COVID-19 та її негативними наслідками на всі сфери життєдіяльності у всьому світі. У дослідженні уточнено поняття «невизначеність» у контексті інвестиційної поведінки домогосподарств. Із позиції обґрунтованого інституційно-поведінкового підходу в роботі доведено необхідність 3 характеризувати невизначеність через сполучення об’єктивного стану зовнішнього середовища (невизначеності середовища) та суб’єктивного стану домогосподарств (особистісної невизначеності). Установлено, що невизначеність середовища характеризується станом зовнішнього середовища, який визначається наявністю неякісної або відсутністю інформації, неможливістю чіткого розуміння майбутніх подій, а також наявністю необмеженої кількості варіантів розвитку подій у майбутньому, а особистісна невизначеність домогосподарств характеризується їх поведінковими особливостями (неоднозначністю мотивів поведінки, мінливістю або відсутністю цілей, недостатністю інформації, ставленням до ризику, психологічною неготовністю та емоційно-вольовою нестійкістю до викликів зовнішнього середовища). Доведено, що для оцінки інвестиційної поведінки домогосподарств на всіх рівнях економіки необхідно проводити комплексний аналіз структури доходів та витрат домогосподарств. У дослідженні розроблено методичний підхід щодо формування структури доходів та витрат домогосподарств у контексті їхньої інвестиційної поведінки. У рамках структури доходів та витрат домогосподарств необхідно враховувати доходи домогосподарств, отримані з усіх видів законодавчо встановлених джерел (заробітна плата за всіма місцями роботи, доходи від державної підтримки, доходи від приватних джерел, доходи від інвестицій, доходи від здачі в оренду рухомого та нерухомого майна), та їхній розподіл на групи витрат (споживчі, неспоживчі, інвестиційні) із можливістю заощадження для здійснення інвестиційної діяльності в майбутньому. У дослідженні розроблено методичний підхід оцінки рівня невизначеності під час інвестиційної поведінки домогосподарств, який ґрунтується на основі запропонованого визначення поняття «невизначеність» через поєднання елементів невизначеності середовища та особистісної невизначеності домогосподарств. У дослідженні встановлено доцільність використання уточненої методики розрахунку індексів споживчих настроїв для оцінки рівня невизначеності, яка 4 дозволяє оцінити рівень невизначеності середовища на основі розрахунку індексу очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчого року та індексу очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих п’яти років, та рівень особистісної невизначеності на основі узагальнення розрахованих індексів – очікуваних змін особистого матеріального становища, поточного особистого матеріального становища, доцільності робити великі покупки. У дисертації удосконалено класифікацію інвестиційних витрат домогосподарств на всіх рівнях економіки. Обґрунтовано, що до складу інвестиційних витрат як напрямків інвестиційної поведінки домогосподарств входять витрати домогосподарств, які на державному рівні належать до споживчих та неспоживчих витрат, але за своєю сутністю є інвестиційними, та додаткові інвестиційні витрати, які здійснюють домогосподарства на мікрорівні. Установлено, що на інвестиційну поведінку домогосподарств впливають різні фактори, однак найбільш значущими під час формування напрямків інвестиційної поведінки є середній рівень доходів домогосподарств, рівень заощаджень у минулих періодах та існуючий рівень невизначеності. У дисертації побудовано матрицю вибору напрямків інвестиційної поведінки домогосподарств в умовах невизначеності, яка містить у собі перелік можливих напрямків інвестиційної діяльності на всіх рівнях економіки залежно від рівня невизначеності. Запропонована матриця дозволить визначати пріоритетні напрямки інвестиційної діяльності в державі для інтенсифікації інвестиційної поведінки в умовах різних рівнів невизначеності. Сформовано аналітичне забезпечення отримання даних, теоретичного та прикладного аналізу інвестиційної поведінки домогосподарств в умовах невизначеності, який дозволив провести комплексний аналіз доходів та інвестиційних витрат як напрямків інвестиційної поведінки домогосподарств в контексті невизначеності на всіх рівнях економіки. 2021-05-05T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/8175 Название: Відгук офіційного опонента кандидата економічних наук, доцента Семенченко Аліни Володимирівни на дисертаційну роботу Сало Яни Вікторівни «Соціально-економічні аспекти стратифікації суспільства у формуванні українського середнього класу» подану на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.07 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика Авторы: Сало, Яна Вікторівна 2020-02-13T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/8174 Название: Відгук офіційного опонента доктора економічних наук, професора Романюка Михайла Дмитровича на дисертаційну роботу Сало Яни Вікторівни «Соціально-економічні аспекти стратифікації суспільства у формуванні українського середнього класу», подану на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика Авторы: Сало, Яна Вікторівна 2020-02-13T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/8173 Название: Відгук офіційного опонента Щербак Валерії Геннадіївни на дисертацію Кравченка Олександра Олександровича «Оплата праці в контексті забезпечення кадрової безпеки», подану на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика Авторы: Кравченко, Олександр Олександрович 2020-02-13T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/8172 Название: Відгук офіційного опонента Семикіної Марини Валентинівни на дисертаційну роботу Кравченка Олександра Олександровича «Оплата праці в контексті забезпечення кадрової безпеки», подану на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика Авторы: Кравченко, Олександр Олександрович 2020-02-13T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/8169 Название: Соціально-економічні аспекти стратифікації суспільства у формуванні українського середнього класу Авторы: Сало, Яна Вікторівна Аннотация: Сало Я. В. Соціально-економічні аспекти стратифікації суспільства у формуванні українського середнього класу. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Полтавський університет економіки і торгівлі, Полтава, 2020. Дисертаційна робота присвячена розв’язанню актуальної наукової проблеми обґрунтування теоретичних положень і методологічних підходів до дослідження середнього класу в Україні й розроблення практичних рекомендацій щодо його становлення. Досліджено ґенезу і перспективу формування середнього класу у світовій методології соціальної стратифікації. Визначено його головну історичну роль у становленні найкращих форм державності та розвитку громадянського суспільства. Привернуто увагу на зростаючу роль середнього класу як тієї численної серединної верстви населення, що спроможна згідно з теорією постіндустріального інформаційного суспільства впливати на його прискорений розвиток. У цих обставинах змінюються акценти у функціональному навантаженні на середній клас та ієрархія притаманних йому функцій в умовах його причетності до результатів соціально-економічного реформування, яке здійснюється сьогодні в Україні, ключовими стають функції стабілізації та розвитку суспільства. Розглянута специфіка формування українського середнього класу дозволила визначити і сформулювати його сучасну парадигму, у якій він розглядається як чисельна верства населення в сукупності домогосподарств, спроможна бути рушієм суспільного прогресу, ефективно впливати на соціально-економічне реформування нашої країни, відповідаючи трьом основним параметрам, покладеним у такий алгоритм його ідентифікації та оцінки: – суб’єктивне визнання дорослими членами домогосподарства, які відносять себе до середнього класу за ознаками власного соціального стану, відносної задоволеності статусом та рівнем добробуту своєї родини; – середньосуспільний у масштабах країни грошовий дохід, що припадає на члена домогосподарства, відповідний сьогоденним умовам розвитку вітчизняної економіки; – достатньо високий рівень освіти і професіоналізму, серед членів домогосподарства як особиста умова для капіталізації їхнього людського капіталу. У дисертації прийнято за необхідне використання багатокритеріального методичного підходу в українській практиці ідентифікації населення до нього. Тому на відміну від перебільшення у вітчизняній практиці макроекономічної кількісної оцінки середнього класу, орієнтованої за західним зразком на рівень і вимірювання економічного критерію в доларовому еквіваленті, у дисертації обґрунтовано інший авторський методичний підхід. Його сутність полягає в тому, що історично динаміка розвитку українського суспільства, включно дотепер, характеризується високим рівнем людського потенціалу, а умови його капіталізації, як передумови економічного зростання, дозволяє орієнтуватися в кількісній оцінці середнього класу на інтервальний рівень доходу в гривневому еквіваленті з центром, що дорівнює його медіанному значенню. Обґрунтовано авторський методичний підхід, заснований на віднесенні людини до середнього класу, дохід якої визначається інтервальним значенням, з центром, що дорівнює його медіанному значенню. Відповідно до авторської парадигми формування сучасного середнього класу розроблено методичний підхід щодо кількісної і якісної оцінки середнього класу за трьома груповими критеріями: самоідентифікації; економічного, статистично визначеного за сукупним доходом людини; людського капіталу, розрахованого за освітнім та за професійно-кваліфікаційним рівнями. Здійснено аналіз показників макроекономічної ситуації щодо становлення українського середнього класу в динаміці за 2000-2018 рр. Проведений аналіз свідчить, що державна політика інфляційного таргетування себе не виправдала: коливання курсу гривні до долара США продовжувалось при його значному падінні у 2008, 2014, 2015 рр. У ті ж самі роки спостерігалося зниження зайнятості та зростання безробіття, відповідно до - 8,8 % (2009 р.) та 9,5 % (2017 р.). При цьому поступово зростав зовнішній державний борг, який у 2016 р. становив 43,5 млрд. дол. США. Проаналізовано й узагальнено динаміку чисельності середнього класу за результатами проведених автором соціологічних досліджень та самоідентифікаційних оцінок різними авторами. На початку 2000-х років рівень самоідентифікації населення із середнім класом в Україні коливався в межах 35%. Щорічна динаміка середнього класу за рівнем самоідентифікації за період 2000 – 2018 рр. була стрибкоподібною. У 2018 р. рівень самоідентифікації населення із середнім класом склав 31,3%. Охарактеризовано і визначено основні риси сучасного портрету середнього класу. Метод самоідентифікації найбільш наближує оцінку середнього класу до реального його стану як за кількісного, так і якісного вимірювання. Результати соціологічних оцінок дозволили виявити дві основні тенденції професійного портрету середнього класу: • у середньому класі за самоідентифікаційним критерієм зростає частка керівників усіх рівнів і підприємців та помітно зменшується частка працівників нефізичної праці; • зростає питома вага висококваліфікованих фахівців, що створює передумови успішного соціально-економічного реформування. Керуючись розробленою й апробованою методикою оцінки середнього класу за рівнем економічного капіталу визначено динаміку частки потенційного середнього класу за цим критерієм у динаміці за 2001-2018 рр. Задля цього проаналізована динаміка (2005 – 2018 рр.) нерівності за доходами населення (децильний коефіцієнт фондів, індекс Джині, монетарна бідність), скорегованими на рівень інфляції. Якщо на піднятті економіки у 2005, 2013 рр. частка потенційного середнього класу зростала і становила відповідно 53,7% і 52,1%, то у 2018 р. вона впала до 42,5%. Здійснено оцінку потенційного середнього класу за критерієм людського капіталу, яка наведена в роботі зваженою підсумованою оцінкою за двома критеріальними ознаками – рівня освіти та професійної зайнятості за період 2001-2018 рр. Протягом указаної динаміки частка цього показника в Україні незначно зростала. Зменшення частки потенційного середнього класу відбувалось у 2010, 2012 рр. в середньому на 1%. Найбільшого рівня цей показник досягнув у 2014 р. та складав 62,4%. Із 2014 р. відбувається незначне падіння в середньому на 0,5% щороку. У 2018 р. частка потенційного осереднього класу за людським капіталом склала 61,4%. Для оцінки дії людського капіталу на формування середнього класу використано кореляційний аналіз. У досліджуваній економічній ситуації 72,4% загальної варіабельності середнього класу обумовлюється зміною рівня людського капіталу. Збільшення його на 1% призводить до зростання чисельності середнього класу в середньому на 0,807%. Різкий відхід від патерналістської зрівняльної соціальної політики комуністичного минулого мав неприємні наслідки у зв’язку з перебудовою суспільних відносин, переведенням їх на ринкові умови. У цей період відбувався переділ власності, первісне нагромадження. Незважаючи на занепад економіки в перше десятиріччя, Україні, як соціальній державі, було потрібно здійснювати соціальний захист своїх громадян, зокрема через позики в Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Ці запозичення продовжуються, а зовнішній борг зростає. Тому багатоцільове функціональне призначення українського середнього класу в цій складній макроекономічній ситуації, але з погляду на соціально-економічне реформування, що сьогодні проводиться в Україні, реалізується завдяки різноманітним напрямам і шляхам його становлення за умови: – зростання доходів протосереднього класу за всіма видами належного йому економічного капіталу; – капіталізація власником людського капіталу своїх здібностей до високоякісної продуктивної праці. У складі заходів щодо зростання доходів населення як першооснови формування середнього класу зроблено акцент на першому напрямі – зростанні трудових доходів населення як головному чиннику наповнення державного бюджету. Віддаючи належне активній політиці зайнятості, зміцненню інституціональних основ політики оплати праці, найбільшої уваги приділено базису трудових доходів – заробітній платі та соціальним стандартам. Узагальнено найбільш актуальні проблеми щодо розвитку підприємницької діяльності, її спрямованості на відкритий бізнес, чому сприяє інституціонально-правова збалансованість у його розвиток, активне залучення інвестицій у новітні бізнес-структури. Зростання доходу населення, як предтеча формування й послідовного становлення середнього класу, залежить сьогодні від об’єднання зусиль у виробничій сфері із зваженою монетарною політикою щодо стримування інфляції, пожвавлення інвестиційної політики, позитивного експортно-імпортного сальдо. Підвищення рівня життя непрацездатного та непрацездатного за віком населення, як першооснови віднесення їх до середнього класу, залежить від успіхів у реалізації попередніх їхніх складових політики доходів населення, що дозволить здійснити подальше реформування пенсійної реформи, запроваджувати соціальне страхування населення, удосконалити систему державної соціальної допомоги у грошовому вимірюванні. У роботі визначається важлива роль у капіталізації людського капіталу не тільки соціально-трудової сфери, у якій потрібна реалізація серйозних інституціональних заходів, але й підвищення ролі непрацюючих і незайнятих верств населення у створенні громадянського суспільства, формуванні національної ідеї побудови соціальної держави всеосяжного добробуту та суспільної злагоди. Це дозволяє цим верствам населення при досягненні задовільного матеріального статку самоідентифікувати себе із середнім класом. Така спрямованість у дослідженні пов’язана з обґрунтуванням відповідних заходів щодо ресоціалізації та залучення до суспільно-корисної діяльності пенсіонерів, учнів середніх навчальних закладів та студентів. Така робота й інвестування у середній клас починається за прикладом розвинених країн із дитячого віку, про що свідчить освітянська прогресивна практика зарубіжжя. Основними напрямами капіталізації людського капіталу визначено такі: підготовка висококваліфікованої робочої сили, створення умов для гідної праці, гендерна та міграційна політики, використання людського капіталу непрацездатного та непрацездатного за віком населення. Найбільшої уваги в напрямі капіталізації людського капіталу заслуговують «створення умов для гідної праці» шляхом упровадження нових високотехнологічних робочих місць, забезпечення професійного зростання працівника, підвищення матеріальних стимулів до праці із застосуванням компенсаційних виплат, що в кінцевому підсумку забезпечує працівнику гідну заробітну плату, гідний трудовий дохід. Розроблено модель прогнозу щодо становлення середнього класу в Україні до 2025 р., згідно з якою очікується зростання потенційного середнього класу за економічним критерієм залежно від висхідної динаміки ВВП та рівня доходу. Так, прогнозується зростання середнього класу за економічним капіталом до 52,5% у 2025 р. 2020-02-12T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/8168 Название: Оплата праці в контексті забезпечення кадрової безпеки Авторы: Кравченко, Олександр Олександрович Аннотация: Кравченко О.О. Оплата праці в контексті забезпечення кадрової безпеки. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», Полтава, 2020. Дисертацію присвячено обґрунтуванню науково-теоретичних засад, методичних і практичних рекомендацій щодо регулювання оплати праці в контексті забезпечення кадрової безпеки. Узагальнено сутнісні підходи до поняття «кадрова безпека» у частині визначення її структурних характеристик, таких як мобільність і рух робочої сили, використання робочої сили та робочого часу, оплата праці та стан її виплати, соціальний захист персоналу, яке ґрунтуючись на структурно-логістичному підході та враховуючи її цілі, завдання та компоненти, сприятиме ефективності діяльності підприємств та забезпеченню якості трудового життя працівників. У роботі визначено, що результатом нової філософії управлінської діяльності є регулювання оплати праці та забезпечення кадрової безпеки як процесу запобігання негативних впливів за рахунок ризиків та загроз, пов’язаних з персоналом, його інтелектуальним потенціалом і трудовими відносинами в цілому та сформована структурно-логічна схема змісту кадрової безпеки, де визначені її основні структурні характеристики, компоненти, завдання, цілі забезпечення. Обгрунтовано, що дослідження оплати праці в контексті забезпечення кадрової безпеки вимагає розглядати оплату праці з боку роботодавців, враховуючи мобільність та використання робочої сили, стан виплати та рівень оплати праці (витрати підприємства); з боку найманих працівників – стан виплати та рівень оплати праці (дохід працівників), кількість зареєстрованих колективних договорів, кількість працівників, які ними охоплені. У дисертації визначено, що оплата праці в контексті забезпечення кадрової безпеки характеризує здатність моделі оплати праці сприяти формуванню кадрової безпеки як механізму протидії існуючим ризикам і загрозам за рахунок: безпеки життєдіяльності (здоров’я), соціально-мотиваційної складової (ефективний мотиваційний механізм), ефективності робочої сили, робочого часу, гарантій укладання колективних договорів, гідної оплати праці та своєчасності її виплати, професійної складової (безпека праці, правова, інформаційна безпека), антиконфліктній безпеці (відсутність трудових спорів та конфліктів). Встановлено, що для визначення пріоритетних напрямів регулювання оплати праці в контексті забезпечення кадрової безпеки необхідно комплексно оцінити оплату праці та стан кадрової безпеки. Дослідження встановило двобічний зв’язок між рівнем та механізмом оплати праці та забезпеченням кадрової безпеки, що полягає у взаємному впливі процесів регулювання оплати праці на кадрову безпеку та навпаки – впливу забезпеченості кадрової безпеки на рівень і механізми оплати праці. Враховуючи двоякість впливу та взаємодію керівників та персоналу підприємств, у дисертації доведено, що ефективність їх діяльності залежить від ефективного мотиваційного механізму, індивідуалізації та відсутності дискримінації в оплаті праці, гарантії своєчасної та повної виплати заробітної плати. Забезпечення ефективності оплати праці створює умови для покращення фінансового стану підприємства, підвищення продуктивності праці та ефективності використання робочого часу. У дисертації розроблено методичні підходи оцінки оплати праці в контексті забезпечення кадрової безпеки, які мають передбачати: безперервність моніторингу, визначення її параметрів, показників і критеріїв, вибір оптимальних методів оцінки, що дозволятиме визначати зміни в стратегії і політиці регулювання оплати праці, управлінні мобільністю робочої сили, її використання, станом виплати та рівнем заробітної плати. Це сприятиме урахуванню потенційних можливостей та загроз з метою подальшого забезпечення кадрової безпеки. Комплексне діагностування регулювання оплати праці в контексті забезпечення кадрової безпеки потребує розрахунку інтегрального індикатора, тому у дисертаційній роботі обґрунтовано систему соціально-економічних індикаторів і критеріїв та включено комплекс показників: мобільність робочої сили, використання робочої сили, рівень та стан виплати заробітної плати, стан зареєстрованих колективних договорів, трудових спорів та страйків, що утворюють інтегральний показник регулювання оплати праці в контексті забезпечення кадрової безпеки. Це дає змогу враховувати об’єктивні регіональні відмінності динаміки, створювати синергію взаємодії кадрової безпеки та рівня оплати праці у ході прогнозування конкурентоспроможності персоналу та підприємства. У роботі рбгрунтовані основні завдання регулювання оплати праці в контексті забезпечення кадрової безпеки: визначення заходів на державному, регіональному рівнях та на рівні підприємства; забезпечення зростання заробітної плати, базуючись на фінансово-економічному стані підприємства; удосконалення механізмів державного, колективно-договірного та на рівні підприємства регулювання оплати праці; відновлення функцій заробітної плати, зокрема відтворювальної та стимулюючої, в контексті забезпечення ефективного мотиваційного механізму, реалізації особистісного потенціалу та формування професійної кар’єри; реалізація заходів щодо посилення захисту прав працівника на своєчасне одержання заробітної плати та зниження ризиків в оплаті праці. Сформовано концептуальні підходи регулювання оплати праці на підприємствах в контексті забезпечення кадрової безпеки в залежності від: виду кадрової політики; етапів життєвого циклу підприємства. Регулювання оплати праці, спрямоване на ліквідування загроз кадровій безпеці сформовано в залежності від видів кадрової політики (пасивної, реактивної, превентивної, активної). У дисертації розроблено структурно-логічну схему регулювання оплати праці в контексті забезпечення кадрової безпеки залежно від етапів життєдіяльності підприємства, в якій визначено чотири етапи життєвого циклу підприємства: 1) вихід підприємства на ринок товарів і послуг; 2) інтенсивний розвиток підприємства; 3) стагнація діяльності; 4) спад діяльності. У дисертації розроблено науково-методичний підхід до визначення концептуальних засад регулювання оплати праці в контексті забезпечення кадрової безпеки, які ґрунтуючись на комплексному врахуванні напрямів регулювання оплати праці та забезпечення кадрової безпеки, визначених законодавчою базою України, сприяють формуванню гідної оплати праці, ефективному використанню персоналу, соціальному захисту, професійній та інтерперсональній безпеці, безпеці життєдіяльності та підвищенню якості трудового життя працівників. У дослідженні сформовані методичні підходи регулювання оплати праці в контексті забезпечення кадрової безпеки, які враховують ієрархію заходів і чинників на трьох рівнях управління: оперативному, тактичному та стратегічному, що сприятиме підвищенню ефективності управлінських рішень у сфері безпеки трудових ресурсів, соціально-мотиваційній, антиконфліктній, виробничій та професійній безпеці. Визначені структурно-функціональні складові референтної моделі оплати праці. Моделювання регулювання оплати праці в контексті забезпечення кадрової безпеки відображає суб’єктивне бачення моніторингу взаємодії оплати праці, кадрової безпеки із зовнішнім середовищем та стейкхолдерами (держава, підприємство, працівники та ін.) між собою. У дисертації сформовано методичні підходи до побудови референтної моделі, які враховують двобічний взаємозв’язок між рівнем, механізмом оплати праці та кадровою безпекою, що уможливлює досягнення синергичного ефекту їх взаємовпливу та створює умови для регулювання оплати праці в залежності від рівня кадрових загроз. 2020-02-12T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/8165 Название: Соціально-економічні аспекти стратифікації суспільства у формуванні українського середнього класу Авторы: Сало, Яна Вікторівна Аннотация: Сало Я. В. Соціально-економічні аспекти стратифікації суспільства у формуванні українського середнього класу. – На правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Полтавський університет економіки і торгівлі, Полтава, 2020. Дисертаційна робота присвячена розв’язанню актуальної наукової проблеми обґрунтування теоретичних положень і методологічних підходів до дослідження середнього класу в Україні. На основі дослідження існуючої світової методології соціальної стратифікації розглянуто формування середнього класу. Проаналізовано формування уявлень про сутність і зміст поняття «середній клас» в українських вчених і висунуто власне трактування поняття «український середній клас». Проаналізовано основні макроекономічні показники формування середнього класу. Оцінено потенційний середній клас за самоідентифікаційним критерієм і груповими критеріями економічного та людського капіталу. На основі дослідження визначено основні напрями політики доходів і капіталізації людського капіталу, що сприятимуть формуванню дійсного середнього класу в Україні. 2020-02-12T00:00:00Z http://dspace.puet.edu.ua:80/handle/123456789/8164 Название: Оплата праці в контексті забезпечення кадрової безпеки Авторы: Кравченко, Олександр Олександрович Аннотация: Кравченко О. О. Оплата праці в контексті забезпечення кадрової безпеки. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», Полтава, 2020. Дисертація присвячена розробленню науково-теоретичних засад, методичних і практичних рекомендацій щодо регулювання оплати праці в контексті забезпечення кадрової безпеки. Поглиблено теоретичні положення щодо трактування сутності понять «кадрова безпека» та «оплата праці в контексті забезпечення кадрової безпеки». Узагальнено методичні підходи до дослідження та здійснено інтегральну оцінку регулювання оплати праці в контексті забезпечення кадрової безпеки. Розроблено концептуальні засади та сформовано методичні підходи регулювання оплати праці в контексті забезпечення кадрової безпеки, які враховують ієрархію заходів і чинників на трьох рівнях управління. Окреслено методичні підходи до побудови референтної моделі, які враховують двобічний взаємозв’язок між рівнем, механізмом оплати праці та кадровою безпекою. 2020-02-12T00:00:00Z