ІНВЕСТИЦІЙНА ПОВЕДІНКА ДОМОГОСПОДАРСТВ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Abstract

Козлова І. М. Інвестиційна поведінка домогосподарств в умовах невизначеності. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, Харків, 2021. Дисертацію присвячено обґрунтуванню науково-теоретичних засад, методичних і практичних рекомендацій щодо інвестиційної поведінки домогосподарств в умовах невизначеності. Узагальнено сутнісні підходи до визначення поняття «економічна поведінка» та «інвестиційна поведінка домогосподарств» у частині застосування інституціонально-поведінкового підходу під час обґрунтування основних напрямків такої поведінки на всіх рівнях економіки: фінансові, нефінансові матеріальні та нематеріальні дії. У дисертації визначено, що інвестиційна поведінка домогосподарств може здійснюватися за рахунок отриманих доходів з усіх джерел та заощаджень, отриманих у минулих періодах, та перерозподілу їх за напрямками інвестиційної поведінки домогосподарств, на які мають вплив фактори (склад домогосподарства, місце його знаходження, матеріальне становище, освітній та культурний рівень домогосподарств, традиції, що притаманні соціуму, в якому знаходиться домогосподарство, а також рівень невизначеності), значущість яких може коливатися залежно від рівня економіки. Обґрунтовано, що сучасні умови господарювання характеризуються високим рівнем невизначеності. Особливо актуальним це є в контексті нових умов господарювання, зумовлених пандемію COVID-19 та її негативними наслідками на всі сфери життєдіяльності у всьому світі. У дослідженні уточнено поняття «невизначеність» у контексті інвестиційної поведінки домогосподарств. Із позиції обґрунтованого інституційно-поведінкового підходу в роботі доведено необхідність 3 характеризувати невизначеність через сполучення об’єктивного стану зовнішнього середовища (невизначеності середовища) та суб’єктивного стану домогосподарств (особистісної невизначеності). Установлено, що невизначеність середовища характеризується станом зовнішнього середовища, який визначається наявністю неякісної або відсутністю інформації, неможливістю чіткого розуміння майбутніх подій, а також наявністю необмеженої кількості варіантів розвитку подій у майбутньому, а особистісна невизначеність домогосподарств характеризується їх поведінковими особливостями (неоднозначністю мотивів поведінки, мінливістю або відсутністю цілей, недостатністю інформації, ставленням до ризику, психологічною неготовністю та емоційно-вольовою нестійкістю до викликів зовнішнього середовища). Доведено, що для оцінки інвестиційної поведінки домогосподарств на всіх рівнях економіки необхідно проводити комплексний аналіз структури доходів та витрат домогосподарств. У дослідженні розроблено методичний підхід щодо формування структури доходів та витрат домогосподарств у контексті їхньої інвестиційної поведінки. У рамках структури доходів та витрат домогосподарств необхідно враховувати доходи домогосподарств, отримані з усіх видів законодавчо встановлених джерел (заробітна плата за всіма місцями роботи, доходи від державної підтримки, доходи від приватних джерел, доходи від інвестицій, доходи від здачі в оренду рухомого та нерухомого майна), та їхній розподіл на групи витрат (споживчі, неспоживчі, інвестиційні) із можливістю заощадження для здійснення інвестиційної діяльності в майбутньому. У дослідженні розроблено методичний підхід оцінки рівня невизначеності під час інвестиційної поведінки домогосподарств, який ґрунтується на основі запропонованого визначення поняття «невизначеність» через поєднання елементів невизначеності середовища та особистісної невизначеності домогосподарств. У дослідженні встановлено доцільність використання уточненої методики розрахунку індексів споживчих настроїв для оцінки рівня невизначеності, яка 4 дозволяє оцінити рівень невизначеності середовища на основі розрахунку індексу очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчого року та індексу очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих п’яти років, та рівень особистісної невизначеності на основі узагальнення розрахованих індексів – очікуваних змін особистого матеріального становища, поточного особистого матеріального становища, доцільності робити великі покупки. У дисертації удосконалено класифікацію інвестиційних витрат домогосподарств на всіх рівнях економіки. Обґрунтовано, що до складу інвестиційних витрат як напрямків інвестиційної поведінки домогосподарств входять витрати домогосподарств, які на державному рівні належать до споживчих та неспоживчих витрат, але за своєю сутністю є інвестиційними, та додаткові інвестиційні витрати, які здійснюють домогосподарства на мікрорівні. Установлено, що на інвестиційну поведінку домогосподарств впливають різні фактори, однак найбільш значущими під час формування напрямків інвестиційної поведінки є середній рівень доходів домогосподарств, рівень заощаджень у минулих періодах та існуючий рівень невизначеності. У дисертації побудовано матрицю вибору напрямків інвестиційної поведінки домогосподарств в умовах невизначеності, яка містить у собі перелік можливих напрямків інвестиційної діяльності на всіх рівнях економіки залежно від рівня невизначеності. Запропонована матриця дозволить визначати пріоритетні напрямки інвестиційної діяльності в державі для інтенсифікації інвестиційної поведінки в умовах різних рівнів невизначеності. Сформовано аналітичне забезпечення отримання даних, теоретичного та прикладного аналізу інвестиційної поведінки домогосподарств в умовах невизначеності, який дозволив провести комплексний аналіз доходів та інвестиційних витрат як напрямків інвестиційної поведінки домогосподарств в контексті невизначеності на всіх рівнях економіки.