Вивчення латини як ключ до розуміння та опанування рідної, а також іноземної мов

Abstract

Латина – мова, що зіграла неоціненну роль у ровитку та становленні як римського, так і інших європейських народів, на сьогодні не є активною розмовною мовою. Попри те, що де-юре латинська мова має статус державної у Ватикані, де-факто там говорять італійською. Однак не можна сказати, що латина «мертва», вона знайшла продовження в активно вживаних мовах романо-германської та інших груп, наприклад, слов’янської. Вивчення латини, дійсно, є ключем до становлення філолога як професіонала, адже не просто так у закладах вищої освіти на філологічних факультетах предмет «Основи латинської мови» є обов'язковим. Погляд на зв’язки латини з іншими мовами через орфографічний та етимологічний аспекти є перспективним і цікавим у вивченні іноземних мов та формуванні філолога як спеціаліста в царині перекладу, оскільки знання латини дає можливість бачити мовну картину повною та об’ємною з багатьма паралелями.