Методологічні підходи дослідження міжнародних інтеграційних процесів в аграрному секторі

Abstract

Мета статті полягає в з’ясуванні особливостей сучасних інтеграційних процесів у розвитку аграрного ресурсного потенціалу України, зокрема таких: наявність різноманіття всіх форм власності; переважання сучасних економічних стимулів у процесі створення агропромислових формувань та розвитку ринкових відносин; відносний рівень незалежності суб’єктів господарювання від держави. Визначено засади реалізації організаційно-економічних і правових передумов інтеграції аграрної освіти, науки та виробництва. Методика дослідження. Вирішення поставлених у статті завдань здійснено за допомогою загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: наукового аналізу та синтезу, систематизації та узагальнення, діалектичного підходу. Результатом дослідження є розгляд найважливіших проблем членства в ЄС, що стане каталізатором прискорення створення ринкових інституцій у сільській місцевості та сприятиме зростанню національної економіки. Негативні тенденції можуть бути пов’язані з відсутністю захисту внутрішнього аграрного ринку через зниження імпортного мита та зменшення асортименту продукції національного виробництва на ринку України, збільшення витрат на адаптацію до нового конкурентного середовища. Практична значущість результатів дослідження. У статті обґрунтовано методологічні підходи щодо інтеграційних процесів, які дають можливість визначити перспективи євроінтеграції для національної економіки. Основними напрямами розвитку аграрного сектору в Україні слід уважати: цивілізоване формування земельного ринку; надання державних дотацій сільськогосподарським товаровиробникам та залучення інвестицій в аграрний сектор економіки; проведення всіх технологічних процесів виробництва продукції згідно з європейськими вимогами; вихід вітчизняних підприємств на міжнародні ринки збуту аграрної продукції; вирішення соціальних питань села. Назріла необхідність удосконалення системи наукового забезпечення аграрного сектору.