Інституційний підхід до розвитку управлінського обліку

Abstract

Предмет дослідження – особливості ведення управлінського обліку, що складаються на рівні суб’єктів господарювання в умовах формування неоінституційної та інституційної теорій обліку. Мета написання статті – на основі вивчення закономірностей розвитку управлінського обліку виявити нові його ракурси в разі застосування засад неоінституційної та інституційної теорій. Методика дослідження. Методологічним базисом статті є положення інституційної та неоінституційної теорій. У процесі дослідження використано методи: індукції та дедукції, аналізу та синтезу – для розкриття сучасної сутності управлінського обліку; асоціацій та аналогій – для вивчення закономірностей розвитку управлінського обліку; емпіричного дослідження – для вивчення особливостей його організації на рівні підприємства. Результати. Тлумачення управлінського обліку як напряму облікової науки та практики, що передбачає використання творчих підходів у процесі його здійснення та формування звітності задля вдосконалення процесу прийняття рішень. Практична значущість результатів дослідження. Розвиток управлінського обліку в умовах неоінституційної та інституційної теорій обліку характеризується відображенням прояву певних форм організації відносин суб’єктів господарювання у процесі здійснення підприємницької діяльності, формальними та неформальними межами поведінки учасників економічних процесів, сприянням задоволенню інтересів користувачів облікової інформації, що дозволяє поглибити теоретичні основи його дослідження і моделювання.