Покращення соціальної адаптації та корегування демографічних установок соціальних сиріт у суспільстві

Abstract

Анотація. Мета статті полягає у виявленні основних напрямів та заходів покращення соціальної адаптації соціальних сиріт. Статтю присвячено аналізу проблем, які виникають у соціальних сиріт щодо їх професійного самовизначення, способу життя, демографічних установок, психологічної готовності до «дорослого» життя після закінчення навчальних закладів, виходу із сімейних форм виховання. Методика дослідження. Вирішення основних завдань, які були поставлені у статті, здійснено за допомогою загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: аналізу, синтезу, узагальнення. Результати. Розроблено перспективні кроки покращення соціальної адаптації сиріт за такими блоками: психологічна готовність і наявність у дитини-сироти достатніх комунікативних, трудових, соціально-побутових знань, умінь та навичок для самостійного життя; готовність соціальних сиріт до створення власної сім’ї, народження й виховання власних дітей, планування та використання сімейного бюджету; високий рівень правосвідомості та професійної підготовки соціальних сиріт для їх конкурентоспроможності на ринку праці; наявність нормальних житлових умов; ведення здорового способу життя сиротою, орієнтація на активне довголіття. Практична значущість результатів дослідження. Реалізація на практиці запропонованих напрямів покращення адаптації соціальних сиріт у суспільстві сприятиме їх адекватному професійному вибору, успішному працевлаштуванню, адекватній демографічній поведінці, поліпшенню стану житлових умов, збереженню та покращенню здоров’я, загальному «включенню» в суспільне життя.