Методологічні аспекти формування механізму діагностики ефективного функціонування споживчої кооперації України як соціально-економічної системи

Abstract

Анотація. Проблема функціонування споживчої кооперації як соціально-економічної системи набуває особливої значимості й вимагає комплексних методологічних досліджень, розробки науково обґрунтованої концепції функціонування, що дозволить істотно впливати на соціальні та економічні процеси, від реалізації яких залежить підвищення життєвого рівня населення нашої держави. Сучасна концепція функціонування вимагає активізації теоретичних досліджень і практичних розробок із проблематики функціонування споживчої кооперації як соціально-економічної системи, яка враховує нинішні особливості розвитку національної економіки. У науковій літературі зустрічаються різні методології, що відбивають сутність згаданого процесу. Але, донині в науковій літературі не отримали широкого висвітлення методичні підходи до комплексної діагностики ефективного функціонування системи споживчої кооперації щодо особливостей етапу становлення економіки постіндустріального суспільства. Отже, вивчення наукових праць, присвячених діагностиці ефективності функціонування споживчої кооперації, свідчить про відмінності в методичних підходах до вирішення цієї проблеми. Визначаючи теоретико-методологічну та практичну значимість генезису функціонування споживчої кооперації як соціально-економічної системи, доцільно визнати, що проблема ефективного функціонування споживчої кооперації вимагає подальшого наукового обґрунтування. Це обумовлено відсутністю впорядкованої сукупності інструментів і розробленої методології визначення ефективності функціонування соціально-економічної системи та визначає актуальність даного дослідження. Дискусійність проблеми, об’єктивна необхідність подальшого поглиблення теоретичних досягнень концептуально-методологічного характеру та прикладних розробок із діагностики функціонування споживчої кооперації як соціально-економічної системи у структурі національної економіки й зумовили мету дослідження. Таким чином, теоретичний аналіз та узагальнення наукових праць дозволив нам визначити поняття «ефективне функціонування системи споживчої кооперації» як результативність кількісних і якісних змін у часі та просторі, перехід її з певного якісного стану, що характеризується структурними перетвореннями як загалом системи, так і основних її елементів і зв’язків (соціально-організаційних і соціально-господарських структур, соціально-економічних відносин, соціального статусу й інтересів суб’єктів-учасників, соціальних інститутів споживчої кооперації тощо), які характеризуються структурними перетвореннями, трансформацією інтересів і соціального статусу суб’єктів-учасників системи споживчої кооперації, змістом соціально-економічних відносин споживчої кооперації між ними. Практичне значення запропонованої системи критеріїв діагностики ефективного функціонування споживчої кооперації як соціально-економічної системи полягає в можливості їх безпосереднього використання під час обґрунтування, вибору й використання показників у процесі аналізу тенденцій ефективного функціонування споживчої кооперації, а також обґрунтування стратегій, планів і програм їх розвитку на короткострокову, середньострокову й довгострокову перспективу.