ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ПРОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ПРОДУКЦІЇ НА РИНОК

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», Полтава, 2018. У дисертації поставлено та вирішено нове важливе для економіки України наукове завдання розробки організаційно-економічного механізму управління процесом просування інноваційної продукції на ринок. На основі дослідження процесу просування інноваційної продукції на ринок як об’єкта управління доведено, що неготовність вітчизняних виробників інноваційної продукції швидко та гнучко реагувати на постійно зростаючі запити споживачів і використовувати новітні підходи до управління процесом просування інноваційної продукції на ринок призводить до неможливості вітчизняної інноваційної продукції конкурувати як на внутрішньому, так і на світовому ринках, погіршує позиції України у міжнародних рейтингах. За результатами дослідження теорій інноваційного розвитку економіки й методологічних напрямів управління інноваційним процесом визначено особливості управління кожним етапом процесу просування інноваційної продукції на ринок, які об’єднано у дві групи – економічні та організаційні. Розроблено концепцію організаційно-економічного механізму управління процесом просування інноваційної продукції на ринок, засновану на методологічних засадах маркетингово-орієнтованого, ситуаційного, цільового та процесного підходів до управління процесом просування інноваційної продукції на ринок, що дозволяє збільшити обсяг реалізації інноваційної продукції на ринку й отримати додатковий прибуток її виробником у короткостроковій і довгостроковій перспективі. Для визначення потенційних споживачів інноваційної продукції, оцінки ринкових позицій конкурентів та обрання методів залучення потенційних споживачів удосконалено метод формування потенційного ринку інноваційної продукції, який ґрунтується на кабінетних і польових методах маркетингових досліджень і дозволяє на основі коригування обсягів витрат на залучення потенційних споживачів спрогнозувати збільшення кількості фактичних споживачів інноваційної продукції і зростання прибутку від її реалізації. Для ідентифікації суб’єктів просування інноваційної продукції на ринок і способів їх кооперації, а також визначення методів і термінів просування інноваційної продукції на ринок удосконалено метод планування процесу просування інноваційної продукції на ринок, заснований на методології проектного підходу до управління, за рахунок застосування модифікованих структурно-функціональної та імітаційної моделей, що забезпечує пошук ефективних інтеграційних зав’язків між суб’єктами господарювання на кожній стадії інноваційного процесу та дозволяє спланувати й прискорити швидкість дифузії інноваційної продукції на ринку. Систематизовано суб’єкти, що беруть участь у просуванні інноваційної продукції на ринок, розроблено структурно-функціональну модель пошуку коопераційних зв’язків між ними у нотації BPMN, яка забезпечує пошук ефективних інтеграційних зв’язків між суб’єктами на кожній стадії інноваційного процесу та дозволяє прискорити швидкість дифузії інноваційної продукції на ринку. Розроблено імітаційну модель дифузії інноваційної продукції, яка базується на концептуальній моделі дифузії інновацій Е. М. Роджерса, розвиває математичну модель поширення інновацій Ф. М. Басса та дозволяє оцінити, на відміну від існуючих, масштаб і швидкість дифузії інноваційної продукції через виокремлення і вплив на параметри інноваційної продукції, що є для виробника внутрішніми (інтенсивність інформування, кількість залучених імітаторів (послідовників), обсяги фінансування тощо) та зовнішніми (здатність суб’єктів господарювання до впровадження інноваційної продукції, кількість потенційних споживачів тощо). За результатами серії імітаційних експериментів доведено доцільність застосування проектного підходу до управління процесом просування інноваційної продукції а ринок, що дозволяє визначити моменти початку просування інноваційної продукції з поліпшеними якісними характеристиками та припинення просування тієї продукції, життєвий цикл якої наближується до завершення, та забезпечує максимізацію швидкості процесу просування інноваційної продукції на ринок, максимізацію чисельності потенційних і фактичних її споживачів. Для зниження ризиків під час просування інноваційної продукції на ринок внаслідок управлінських помилок і порушень розвинуто підхід до формування бюджету процесу просування інноваційної продукції на ринок, заснований на обґрунтуванні напрямів, обсягів і строків вихідних фінансових потоків за рахунок розробки графіка вхідних фінансових потоків та оптимізації структури джерел їх фінансування на кожному етапі процесу просування інноваційної продукції на ринок. Для виявлення існуючих та своєчасного генерування нових конкурентних переваг інноваційної продукції швидше за конкурентів набув подальшого розвитку комплексний підхід до оцінки конкурентоспроможності інноваційної продукції, що ґрунтується на зіставленні питомих корисних ефектів інноваційної продукції, яка просувається на ринок, і продукції-аналога та враховує чинники, що впливають на конкурентоспроможність інноваційної продукції з боку її споживачів і виробників та варіанти управлінських рішень за результатами оцінки.Для підвищення оперативності прийняття управлінських рішень щодо усунення відхилень цінових і нецінових параметрів інноваційної продукції від очікуваних споживачами відстежено сучасні тенденції інноваційного розвитку економіки України: • незалежно від типу інноваційної продукції, вона буде продаватися тільки у тому випадку, якщо представляє конкретну цінність для споживачів; • на ефективність просування інноваційної продукції на ринок не впливає розмір і форма власності суб’єкта господарювання: як великі, так і малі суб’єкти господарювання мають специфічні конкурентні переваги, які проявляються у кожній конкретній ситуації; • у розвитку економіки України визначився перехід від інноваційної екосистеми до стартап-екосистеми; • активізація стартап-руху в Україні є однією з основоположних передумов, що уможливлюють перехід від інноваційної до стартап-екосистеми, розвиток якої неможливий без спеціальних інноваційних структур, що надають допомогу стартапам у просуванні інноваційної продукції на ринок. Для обґрунтування своєчасності прийняття управлінських рішень щодо ініціювання розробки та просування на ринок інноваційної продукції, яка буде мати цінність для споживача, удосконалено метод розробки стратегії управління процесом просування інноваційної продукції на ринок у частині збору, формалізації та інтерпретації інформації від потенційних споживачів щодо можливості вирішення їх проблем за допомогою інноваційної продукції, а також системи оцінки ефективності використання інноваційної продукції. На підставі проведеного аналізу та вивчення сучасних методів комерціалізації бізнес-ідей виділено етапи розробки ціннісної пропозиції. Визначено правила формулювання ціннісної пропозиції для різних адресатів – потенційних споживачів та інвесторів. Наведено приклад використання ціннісної пропозиції як елементу Elevator Pitch. Систематизовано підходи до розробки ефективної бізнес-моделі як одного з основних елементів стратегії управління процесом просування інноваційної продукції на ринок, узагальнено ключові елементи, що визначають її зміст. Запропоновано рекомендації для підтримання оптимального складу бізнес-моделі. Визначено особливості побудови збалансованої стартап-команди, виокремлено якості, які повинні бути притаманні повинні членам команди стартапу. Розроблено схему оцінки економічної ефективності управління процесом просування інноваційної продукції на ринок з виділенням ряду показників на кожній стадії інноваційного процесу, що дозволяє підвищити чіткість, повноту управління процесом просування, скоротити витрати на його здійснення. Для оцінки ефективності розробленого організаційно-економічного механізму управління процесом просування інноваційної продукції на ринок в Україні та за її межами проведено практичну реалізацію запропонованих в його межах підходів та методів, що дозволило отримати загальний економічний ефект у розмірі 586486,14 грн.