Електронний архів Полтавського університету економіки і торгівлі >
Спеціалізована вчена рада Д 44.877.01 >
Дисертації >

Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/7439

Название: Державне регулювання освіти в контексті розвитку національної економіки
Авторы: Майборода, Тетяна Миколаївна
Ключевые слова: державне регулювання освіти
галузь освіти
національна економіка
методи державного регулювання
інструменти державного регулювання
Issue Date: 21-Nov-2019
Серия/номер: УДК;338.24:332.1:377(477)(043.5)
Аннотация: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 08.00.03 «Економіка та управління національним господарством». – Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», Полтава, 2019. Дисертаційна робота присвячена удосконаленню існуючих та обґрунтуванню ряду нових науково-методичних підходів до державного регулювання освіти в контексті розвитку національної економіки. Дослідження місця та ролі освіти в системі національно економіки дозволяє віднести її до окремої галузі, що належить до невиробничої сфери господарювання переважно третинного або п’ятинного сектору економіки. В результаті освітньої діяльності відбувається продукування освітніх послуг, що є специфічним благом та зумовлює численні особливості в ході регулювання освіти. Проведений аналіз функціонування ринку освітніх послуг дозволяє стверджувати про необхідність державного втручання. Державне регулювання освіти виникло в результаті тривалого історичного становлення та розвитку суспільних відносин та виступає однією із складових державної освітньої політики, забезпечуючи створення відповідного середовища, в якому відбувається реалізація її основних цілей і задач за допомогою відповідного інструментарію. Запропоновано визначення системи державного регулювання освіти в контексті реалізації державної освітньої політики через організаційно-функціональний підхід, що включає загальну організаційну структуру, інформаційне, інституційне, кадрове та нормативно-правове забезпечення галузі освіти (організаційна складова), а також адміністративні та економічні методи державного регулювання освіти, що включають перелік відповідних інструментів (функціональна складова), які функціонують на основі як загальноприйнятих регуляторних принципів (ефективності, справедливості, стабільності, системності, адекватності, оптимальності, поступовості та етапності тощо), так і запропонованих автором (розширеної партисипативності та інституційно-функціональної комплементарності). Узагальнена оцінка сучасного стану та тенденцій розвитку освіти в Україні дозволяє констатувати наступні диспропорції: скорочення кількості закладів освіти (особливо на рівні загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти) та контингенту здобувачів освіти, а також зростання видатків на їх фінансування (пріоритет надано загальній середній та вищій освіті); високий рівень безробіття серед молоді та осіб із професійно-технічною та повною вищою, при чому, спостерігається велика кількість незаповнених вакансії саме для осіб з професійно-технічним рівнем. У роботі емпірично доведено на основі комплексного та поелементного оцінювання, шляхом застосування бінарного логіт-моделювання та методу головних компонент, що на розвиток сфери соціально-трудових відносин в національній економіці мають більший вплив має державне регулювання освіти, порівняно з демографічними та міграційними трендами. При цьому, найбільш релевантними є наступні показники: кількість підготовлених кваліфікованих робітників, кількість випускників закладів вищої освіти, частка працевлаштованих випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, частка фінансування освіти державним сектором. Дослідження державного регулювання освіти обґрунтувало його дієвість в контексті формування галузевої та технологічної структури національної економіки, що підтверджено за допомогою побудови регресійної моделі з фіксованими ефектами (поточні взаємозв’язки) та дистрибутивно-лагових моделей (довгострокові взаємозв’язки). В результаті цього, на основі вибірки серед країн Центральної та Східної Європи та України, було підтверджено істотний поточний вплив державного фінансування освіти на показники ВВП, ВНД, участь промисловості, виробництва, послуг та сільського господарства у створенні доданої вартості, експорт та імпорт товарів та послуг; та виявлено довгострокові залежності з прямими іноземними інвестиціями, стан поточним та фінансовим рахунками балансу платежів (пряма залежність), експортом високотехнологічних товарів та послуг ІКТ, а також податковими надходженнями (обернена залежність). Для виявлення зв’язку між результативністю окремих інструментів державного регулювання освіти та результативністю досягнення кожної індикативної Цілі сталого розвитку запропоновано провести факторно-сегментний аналіз на основі поєднання методу головних компонент та регресійного аналізу панельних даних з фіксованими ефектами. Це дозволило виділити державне фінансування освіти як найбільш впливового інструменту державного регулювання освіти в цьому контексті, що має значний вплив на Цілі № 9, 12, 14, 17 та середній – на Цілі № 6, 8, 16. Окрім того, доведено, що охоплення населення освітою, співвідношення «викладач-студент» у вищій освіті чи тривалості обов’язкового навчання впливає в середній мірі на досягнення Цілі №8. Проведена агрегована оцінка ефективності реалізації стратегії сталого розвитку національних економік для вибірки країн Центральної та Східної Європи та України на основі параметричного методу стохастичного фронтірного аналізу дозволила виявити суттєвий вплив заходів державного регулювання освіти. Це стало основою для проведення кластеризації між країнами вибірки та виділення основних орієнтирів в регулюванні освітнього середовища для України з метою досягнення Цілей сталого розвитку, зокрема: децентралізації управління в галузі освіти, налагодженню партнерства з недержавним сектором та надання автономії освітнім провайдерам, а також стимулювання розвитку освіти дорослих Запропоновано удосконалити державне регулювання професійної (професійно-технічної) освіти шляхом оптимізації її регіональної мережі шляхом формування опорних закладів, навколо яких може відбуватися об’єднання або які можуть перетворитися в регіональні центрів професійної досконалості. Це запропоновано здійснювати на основі оцінки ефективності діяльності відповідних закладів освіти (рівень забезпеченості матеріально-технічними, фінансовими, трудовими, інформаційно-методичними ресурсами тощо) методом факторного аналізу з елементами гравітаційного моделювання (для врахування географічного принципу розташування).
Описание: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 08.00.03 «Економіка та управління національним господарством». – Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», Полтава, 2019.
URI: http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/7439
Appears in Collections:Дисертації

Files in This Item:

File Description SizeFormat
diss1.pdf3,87 MBAdobe PDFView/Open

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

 

Valid XHTML 1.0! DSpace Software Copyright © 2002-2010  Duraspace - Feedback