Управління потенціалом розвитку підприємств житлово-комунального господарства

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», Полтава, 2019. Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення управління потенціалом розвитку підприємств житлово-комунального господарства. Узагальнено сутнісні підходи до розуміння категорії «потенціал розвитку підприємства» та запропоновано власне визначення, що, на відміну від інших, здійснено на основі декомпозиційного аналізу поняття «потенціал», дослідження потенціалу відповідно до рівнів економіки, встановлення зв’язку управління потенціалом із етапами життєвого циклу підприємства, проведення семантичного аналізу категорії «потенціал розвитку підприємства» та аналізу його структурного складу, що дозволило визначити дане поняття як можливості підприємства нарощувати наявні ресурси та залучати незадіяні ресурси в процесі інноваційної діяльності в умовах своєчасної адаптації до змін навколишнього середовища з метою досягнення стратегічних перспектив. У роботі обґрунтовано особливості управління потенціалом розвитку підприємств житлово-комунального господарства на основі доведення справедливості ряду гіпотез щодо їх впливу на потенціал їх розвитку, зокрема, наявність факту існування природної монополії підприємств ЖКГ; обмеженість функцій управління підприємством у сфері встановлення та регулювання цін та нормативів на послуги; необхідність забезпечення довгострокової життєдіяльності та безперервності виробництва; невідповідність якості, номенклатури послуг, їх надійності, економічної обґрунтованості тарифів, соціальної та екологічної безпеки праці вимогам європейських стандартів забезпечення розвитку країни; наявність значної дебіторської заборгованості, що спричинено часовим розривом між використанням споживачами наданих послуг та ресурсів і сплатою за них; залежність результатів фінансової діяльності підприємств від наявної політичної та економічної ситуації в країні. Це стало базою для визначення поряд із загальними функціями управління ряду специфічних для ЖКГ функцій управління. Враховуючи важливість класичних функцій управління підприємством у процесі презентації можливих управлінських рішень щодо нарощення потенціалу розвитку, у роботі запропонована матриця інтегрування взаємозв’язків функцій та складових векторно-орієнтованого управління потенціалом розвитку підприємства, що дозволяє визначити специфіку функцій організації, планування, мотивації, контролю у контексті управління основними компонентами потенціалу розвитку (ресурси, можливості, інновації). Запропоновано структурно-функціональний механізм управління потенціалом розвитку підприємств ЖКГ як інтегрованість функцій, методів, інструментів, інформаційного та нормативно-правового забезпечення, що, на відміну від існуючих, враховує матрицю взаємозв’язків функцій та складових управління потенціалом розвитку підприємства та дозволяє приймати управлінські рішення в напрямі реалізації векторних орієнтирів розвитку. Узагальнення досвіду розвинених країн в управлінні потенціалом розвитку підприємств ЖКГ дозволило сформулювати низку перспективних, адаптованих до вітчизняних умов напрямів покращення менеджменту в Україні, зокрема, щодо можливості імплементації світової практики формування тарифів, впровадження стратегій енергозбереження та спрощення порядку отримання кредитів на її реалізацію, впровадження ефективних моделей управління житловими будівлями. Запропоновано науково-методичний підхід до оцінювання ресурсозабезпеченості управління потенціалом розвитку підприємств ЖКГ на основі інтегрального показника оцінки ефективності управління, що, на відміну від інших, ґрунтується на побудові модифікованої графоаналітичної моделі ресурсної складової потенціалу та враховує особливості управління виробничими, фінансовими, інформаційними, трудовими ресурсами підприємств ЖКГ. Це дозволило виявити наявні дисбаланси в управлінні різними складовими ресурсного потенціалу підприємства. Реалізовано системний аналіз сприятливості чинників зовнішнього середовища для розвитку підприємств ЖКГ на основі експертного оцінювання, що, на відміну від інших, використовує рангову градацію чинників зовнішнього середовища за вагомістю їх впливу на ефективність управління підприємствами ЖКГ та дозволяє визначити стратегічні блоки управління потенціалом розвитку підприємств ЖКГ. Методом Дельфі було проведено експертне оцінювання вагомості впливу чинників (політико-правові, демографічні, економічні, техніко-технологічні чинники, природні чинники, соціокультурні чинники) на управління потенціалом розвитку підприємств ЖКГ із залученням провідних фахівців у сфері житлово-комунального господарства. Результатом двохраундового анкетування стала градація чинників за рангами крізь призму їх важливості та сили впливу на потенціал розвитку підприємств ЖКГ, що дозволила структурно організувати інформацію про зовнішнє середовище управління та виділити ключові чинники, що є перешкодами для повної реалізації потенціалу розвитку ЖКГ. Обґрунтовано методичний підхід до визначення типу стратегії управління потенціалом розвитку підприємств ЖКГ з врахуванням існуючого стану управління сегментами ресурси-можливості-інновації, що, на відміну від інших, ґрунтується на модифікованому методі SPACE-аналізу, адаптований до потреб ЖКГ України та дозволяє визначити оптимальну стратегію для розвитку підприємства. Результатом є обґрунтування векторів стратегій, які будуть підпорядковані єдиній цілі — визначення напрямів нарощення та реалізації потенціалу розвитку підприємств ЖКГ. Запропоновано науковий підхід до управління потенціалом розвитку підприємств ЖКГ на основі агрегованої маршрутизації, який, на відміну від існуючих, визначає концептуальні етапи управління за процесним підходом та інтерпретує їх відповідно до специфіки підприємств ЖКГ на основі трьохстороннього аналізу системи потенціалоутворюючих складових «ресурси-можливості-інновації», що дозволило визначити пріоритетність реалізації стратегічних блоків (блок забезпечення енергоефективності та інноваційності; гармонізації тарифної політики; підвищення результативності дебіторської заборгованості) для забезпечення ефективного управління потенціалом розвитку підприємств ЖКГ. Маршрутизація базується на виділенні процесних етапів управління та побудові стратегічних блоків у відповідності до визначеного вектору розвитку потенціалу підприємств ЖКГ. Впровадження запропонованих стратегічних блоків управління потенціалом розвитку підприємств ЖКГ має за мету підвищити ефективність діяльності, а інтеграція цих стратегії у виробництво є вирішальними для виживання в умовах існуючого конкурентного середовища на ринку та забезпечення потреб своїх клієнтів та кінцевих користувачів. Визначено методичні положення сегментації підприємств ЖКГ інструментами ітераційного кластерного аналізу k-means як основи для побудови стратегії управління потенціалом їх розвитку, що орієнтоване на систематизацію стратегічних заходів управління потенціалом розвитку ЖКГ в контексті нівелювання виявлених проблемних точок. За критеріальними індикаторами забезпечення заходів стратегічних блоків була проведена сегментація підприємств ЖКГ Полтавської області на сегменти домінуючої, перспективної, сприятливої, достатньої та слабкої позиції управління потенціалом розвитку засобами ітераційного кластерного аналізу k-means. Виявлена залежність між рівнем управління потенціалом розвитку та видом діяльності підприємств у сфері ЖКГ визначила необхідність розробки персоніфікованих стратегій у межах стратегічних блоків та векторів розвитку. Запропоновано методичний підхід до оцінювання ефективності реалізації стратегії управління потенціалом розвитку за видами діяльності (водопостачання, водовідведення, теплопостачання та надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій), що, на відміну від інших, побудовано на основі таксономічного аналізу персоніфікованих заходів реалізації стратегічних блоків управління потенціалом розвитку підприємств ЖКГ, та дозволяє провести порівняльний аналіз стану управління потенціалом розвитку підприємств ЖКГ до та після реалізації запропонованих заходів. Таксономічний показник враховував кількісні зміни після реалізації заходів (запровадження податкових канікул; врахування інвестиційної складової у тарифі; участь у програмах підтримки ЖКГ міжнародних організацій (за аналогією застосування діючих програм у інших регіонах); ліквідація заборгованості бюджету за дотаціями на відшкодування різниці цін та субвенціями та ін.).