Лідерство в гуманістичній традиції Проторенесансу (А. Данте, Ф. Петрарка, К. Салютаті)

Abstract

Мета статті полягає в аналізові поглядів А. Данте, Ф. Петрарки та К. Салютаті на ідеального правителя, його місце, роль і базові принципи в управлінні, професійні якості та риси характеру. Методика дослідження ґрунтується на загальнонаукових і спеціальних методах: логічного та структурного аналізу, системного аналізу, аналізу та синтезу, узагальнення та систематизації, порівняння, групування та класифікації, структурно-системному. Результати дослідження показують революційність поглядів передвісників Відродження на управління: після тисячолітньої середньовічної зневаги до особистості пропонувалось поставити її в центрі суб’єкт-суб’єктних відносин правителя і підлеглих. Відтак, правитель мав підтверджувати отриманий за походженням статус своїми видатними особистісними якостями та справедливим управлінням в інтересах підлеглих на основі авторитету й довіри з їх боку. Так актуалізувалась забута від часів античності парадигма управління на засадах лідерства. Практична значущість результатів дослідження. Результати дослідження мають важливе значення для розуміння гуманістичного потенціалу лідерської управлінської парадигми, її витоків та етапів, труднощів становлення. Відтак, підкреслюють її цінність і суспільно-політичну та практичну значимість для сучасного управління, можливість і необхідність її розвитку у відповідь на нові суспільні виклики. Цель статьи заключается в анализе взглядов А. Данте, Ф. Петрарки, К. Салютати на идеального правителя, его место, роль и базовые принципы в управлении, профессиональные качества и черты характера. Методика исследования основывается на общенаучных и специальных методах: логического и структурного анализа, системного анализа, анализа и синтеза, обобщения и систематизации, сравнения, группирования и классификации, структурно-системном. Результаты исследования показывают революционность взглядов предвестников Возрождения на управление: после тысячелетнего средневекового презрения к личности предлагалось поставить ее в центре субъект-субъектных отношений правителя и подчиненных. Следовательно, правитель должен был подтвердить полученный по происхождению статус своими выдающимися личными качествами и справедливым управлением в интересах подданных на основании авторитета и доверия с их стороны. Таким образом, актуализировалась забытая со времен античности парадигма управления на основах лидерства. Практическая значи ость результатов исследования. Результаты исследования имеют важное значение для понимания гуманистического потенциала лидерской управленческой парадигмы, ее истоков, этапов и трудностей на пути становления. Тем самым подчеркивают ее ценность, общественно-политическую и практическую значимость для современного управления, возможность и необходимость развития в ответ на новые общественные вызовы. The purpose of the paper is to analyze the views of A. Dante, F. Petrarca and C. Salutati on the ideal ruler, his place, role and basic principles in management, professional qualities and character traits. Methodology of research is based on general scientific and special methods: logical and structural analysis, system analysis, analysis and synthesis, generalization and systematization, com¬parison, grouping and structural and system classification. Findings show the revolutionary ideas, views of the forerunners of the Renaissance and management: after a thousand years of medieval contempt for the person it was proposed to put him in the center of the ruler and subordinates subject- subject relations. Therefore, the ruler had to confirm the status of his origin, his outstanding personal qualities, and the ability of fair administration in the interests of the subordinates on the basis of the ruler's authority and credibility on the part of subordinates Thus, the paradigm of management based on the principles of leadership has been forgotten from the time of antiquity. Practical value. The results of the study are important for un¬derstanding the humanistic potential of the leadership's management paradigm, its origin and stages and difficulties of its formation. Therefore, they emphasize its value, socio-political and practical significance for modern management, the possibility and necessity of development in response to new social challenges.