ПОВІДОМЛЕННЯ ОСОБІ ПРО ПІДОЗРУ У ВЧИНЕННІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

Abstract

Метою магістерської роботи є вивчення правової природи повідомлення про підозру, а також аналіз положень теоретичного й практичного характеру, пов’язаних із повідомленням особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Об’єктом дослідження є коло суспільних відносин, які виникають і розвиваються під час повідомлення про підозру у кримінальному провадженні. Предметом дослідження є повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Методи дослідження обрані з урахуванням завдань, мети дослідження, а також об’єкта і предмета магістерської роботи, зокрема: історичний, догматичний, дедуктивний, системний, порівняльний, формально-логічний, аналіз і синтез, статистичний. Наукова новизна одержаних результатів характеризується комплексним дослідженням, у якому здійснено аналіз повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Виконавцем магістерської роботи зроблено власні висновки щодо процедури повідомлення про підозру. Так, в результаті дослідження виконавцем магістерської роботи запропоновано: – визначення поняття «повідомлення про підозру»: повідомлення про підозру є першим етапом державного обвинувачення, на якому сторона обвинувачення офіційно формулює свою позицію, викладає зміст підозри про вчинення кримінального правопорушення щодо конкретної особи, здійснює правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті або частини статті законодавства України, пов’язаного з кримінальною відповідальністю, подає стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру, вказує права підозрюваного; – розмежування понять «нова підозра» та «зміна підозри». Різниця між визначеннями полягає лише у тому, що «зміна раніше повідомленої» має місце тільки при наявності попередньої підозри і в разі виникнення потреби її зміни, а «нова підозра» з’являється лише у разі, коли за окремим фактом особі ще не було повідомлено про підозру взагалі; В подальшому свого розвитку досягли: – поділ підстав для повідомлення про підозру на дві групи: формальні та юридичні. До формальних підстав повідомлення про підозру віднесено такі, які передбачені пунктом 1 та 2 частини 1 статті 276 Кримінального процесуального кодексу України і вони є другорядними, а юридичні підстави є прямими і передбачені пунктом 3 частини 1 статті 276 Кримінального процесуального кодексу України; – ознаки, які характеризують повідомлення про підозру. Зокрема, об’єктивність викладення фактичних даних, логічність, законність, обґрунтованість, вмотивованість, юридична чіткість формулювання підозри; – висвітлення найпоширеніших порушень, які стали підставами для оскарження процедури повідомлення про підозру у кримінальному провадженні: повідомлення про підозру здійснювалось до внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі – ЄРДР). Сюди слід віднести недотримання, передбаченого законом порядку вручення повідомлення про підозру, порушення вимог відносно особливостей повідомлення про підозру окремій категорії осіб, що визначаються главою 37 Кримінального процесуального кодексу України. Практичне значення одержаних результатів, що викладені у роботі, виражено у вигляді положень, висновків і пропозицій, що отримали наступне значення: – дослідження питань, пов’язаних з визначенням суті «підозри» та підстав для її повідомлення, стало підґрунтям для подальшого вивчення проблеми притягнення особи до кримінальної відповідальності; – у навчальному процесі практичне значення знайшло своє вираження в ході викладання студентам дисциплін, пов’язаних із порушенням прав людини під час досудового розслідування; – при внесенні змін і доповнень до Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) України. Особистий внесок автора магістерської роботи полягає в тому, що наукова робота є самостійним, логічним дослідженням актуальної науково-практичної проблеми, що містить обґрунтовані наукові висновки теоретичного та практичного характеру. Структура: магістерська робота складається зі вступу, що містить мету дослідження, предмет, об’єкт і завдання, трьох розділів та висновків. Загальний обсяг магістерської роботи становить 116 сторінок комп`ютерного тексту.