СОЦІАЛЬНА ЦІННІСТЬ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ НАГЛЯДУ І КОНТРОЛЮ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ

Abstract

Стаття присвячена дослідженню нагляду і контролю за додержанням трудового законодавства як багатоаспектного, соціально-ціннісного правового явища. З позицій аксіологічного підходу до праворозуміння визначено, що нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю як комплексний правовий інститут є уособленням цінностей, притаманних праву загалом, та трудовому праву, насамперед. Підкреслено, що нагляд і контроль є юридичним інструментом погодження інтересів працівників, роботодавців та держави, а також забезпечення реалізації цінностей, які охороняються трудовим правом, з-поміж яких життя, здоров’я, безпека, справедливість, гідна праця. Відповідно до надбань інструментальної теорії права визначено зміст власної, інструментальної та соціальної цінностей інституту нагляду і контролю. Власна цінність проявляється у тому, що нагляд і контроль виступають об’єктивно необхідними явищами правової дійсності, в основі яких, − принцип соціальної справедливості. Інструментальна цінність полягає у наявності в арсеналі інституту нагляду і контролю набору правових засобів, з-поміж яких, правові процедури, процесуальні форми, в яких втілюються заходи нагляду і контролю, та які, в свою чергу, слугують своєрідною сполучною ланкою між нормативним та індивідуальним рівнем правового регулювання. Інститут нагляду і контролю та його організаційне інституціювання у вигляді інспекцій праці є виразником історико-культурної цінності права. Соціальний контроль у сфері праці, включаючи державний нагляд та контроль та громадський контроль, виступає, з одного боку, в якості засобу державної соціальної політики, складової соціальної функції держави, а з іншого, − є показником «зворотного зв’язку» у системі контролю, дієвості інститутів громадянського суспільства, соціального партнерства. Відповідно соціальна цінність контролю полягає у його спрямуванні на забезпечення стабільності, гідної праці, соціальної безпеки, законності та правопорядку, а відтак, − забезпечення балансу публічних і приватних інтересів. Реалізація такої соціальної цінності і є основним призначенням, стратегічною ціллю нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю.