ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ В УРАЇНІ

Abstract

Українське суспільство зацікавлене в тому, щоб його захист здійснювався професійно підготовленими, патріотично налаштованими, впевненими в собі громадянами, які обрали військову професію за внутрішнім переконанням та за покликом душі. Від якості правового регулювання проходження військової служби в Збройних Силах України значною мірою залежить мотивація, професійно-кваліфікована, правосвідома та самосвідома готовність громадян захистити Вітчизну від зовнішніх загроз, надійно реалізувати свій військовий обов’язок. У першому розділі магістерської роботи розкриваються теоретико-правові засади проходження військової служби в Україні: розглядаються наукові підходи щодо порядку проходження військової служби, правовий статус військовослужбовців строкової служби та військовослужбовців-контрактників. У другому розділі проаналізовано особливості проходження військової служби в зарубіжних країнах, зокрема досвід іноземних держав щодо порядку проходження строкової та контрактної військової служби, а також сучасний стан упровадження стандартів НАТО в Збройних Сил України. У третьому розділі опрацьовано основні напрями удосконалення правового регулювання проходження військової служби в Україні. За результатами роботи визначено, що одним із напрямів удосконалення проходження строкової військової служби в Україні є запровадження ефективного механізму інформаційного забезпечення призову, як форми масового залучення громадян до дійсної військової служби. Водночас, створення якісно нового правового регулювання проходження військової служби на професійній основі дасть змогу забезпечити належні умови для системи комплектування військ особовим складом, а саме: запровадження нової системи роботи з кандидатами для служби в Збройних Силах України та втілення додаткових мотиваційних чинників для проходження громадянами військової служби на посадах сержантського і старшинського складу; оптимізація структури та чисельності Збройних Сил України; реформування системи бойового та матеріально-технічного забезпечення; послідовне нарощування здатності військ до виконання завдань за призначенням; поступове наближення за показниками підготовки військовослужбовців, технічного оснащення та всебічного забезпечення Збройних Сил України до стандартів НАТО. На нашу думку, доцільним також є продовження взаємодії України з НАТО з усіх питань, що становлять взаємний інтерес, зокрема в рамках невідкладних та довгострокових заходів щодо підвищення обороноздатності України; підтримання політичного діалогу та практичного галузевого співробітництва України з НАТО у контексті реалізації заходів невійськового характеру під час операцій із урегулювання кризових ситуацій та постконфліктного відновлення, які проводяться під егідою НАТО; ефективне інформування громадськості, спрямоване на підвищення рівня обізнаності щодо відносин особливого партнерства України з НАТО; подальше вивчення та запровадження в Україні досвіду держав — членів НАТО щодо соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей. Обсяг і структура магістерської роботи відповідає меті і завданням дослідження. Повний обсяг роботи становить 114 сторінок. Робота також містить 7 рисунків, 4 таблиці та 2 додатки.