ЕТИЧНІ СТАНДАРТИ ПОВЕДІНКИ ОСІБ, УПОВНОВАЖЕНИХ НА ВИКОНАННЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Abstract

Магістерська робота зі спеціальності 281 «Публічне управління та адміністрування», освітня програма «Публічне адміністрування» – ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», м. Полтава, 2021 р. Магістерська робота викладена на 85 сторінках. Магістерська робота присвячена дослідженню та встановленню ефективності дотримання з боку публічних службовців етичних стандартів. Актуальність теми обумовлена практичною необхідністю оновлення підходу правотворця до регламентації етико-правових вимог до публічних службовців з метою максимізації результатів від їх додержання на правопорядок у державі загалом. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі правового регулювання етичної поведінки публічних службовців в Україні. Предметом дослідження є етичні стандарти поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, що закріплені як на рівні міжнародного, так і національного законодавства. У магістерській роботі за допомогою ґрунтовного аналізу різних джерел було встановлено корелятивний зв’язок між етикою публічного службовця та правовим порядком у державі, а також виявлено недоліки закріплених на законодавчому рівні етичних стандартів. З метою удосконалення понятійного апарату, усунення правової невизначеності доведено необхідність конструктивного оновлення чинного законодавства у контексті визначеності етико-правових норм поведінки публічних службовців. Встановлено, що управління у сфері контролю за дотриманням публічними службовцями морально-етичних вимог наразі є недосконалим. На основі зарубіжного досвіду запропоновано впровадити професійне навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з питань етики. Констатовано необхідність створення єдиного контрольно-наглядового органу, наділеного повноваженнями щодо притягнення таких суб’єктів до дисциплінарної відповідальності, з метою забезпечення уніфікованого підходу до застосування відповідних етико-правових норм, з одного боку, та максимізації стану дотримання морально-етичних вимог до поведінки публічних службовців, з іншого. Доведено об’єктивну потребу в прийнятті єдиного, кодифікованого нормативно-правового акта, повністю присвяченого етико-правовим нормам до поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.