Розвиток діагностичного інструментарію виміру рівня стабільності фінансових корпорацій за каскадним підходом

Abstract

Присвячено розвиткові методології оцінки фінансової стабільності фінансових корпорацій за технологією каскадного підходу задля своєчасного виявлення слабких сфер у їхній діяльності та попередження розвитку загроз їхньому стабільному функціонуванню. Об’єктом оцінювання фінансової стабільності фінансових корпорацій обрано першопричини їхньої фінансової нестабільності, а також передбачено урахування ланцюжка причинно-наслідкових залежностей, які перетворюють передумови в реальні загрози фінансовій стабільності чи навіть ознаки фінансової крихкості корпорації. При цьому джерелом передумов фінансовій стабільності фінансових корпорацій є стан і глибина дисбалансів, які утворюються як у внутрішньому, так і зовнішньому середовищі їх функціонування. Доведено, що інструментарій оцінки внутрішніх дисбалансів у діяльності фінансових корпорацій не повинен обмежуватися лише фінансовими диспропорціями, оскільки їхні першопричини можуть бути зосереджені в організаційно-управлінській, інституційній, концептуальній складових, у сфері кадрового, інформаційного, технічного їх забезпечення. Тому структурування дисбалансів у діяльності фінансових корпорацій запропоновано здійснювати за теорією економічних потенціалів і виокремлювати такі змістові напрями: можливості, ресурси, засоби та здатності, взаємодія яких і формує потенціал фінансових корпорацій до стабільного функціонування. Розроблено трьохетапний метод оцінювання фінансової стабільності фінансових корпорацій, застосовуючи каскадний підхід, який передбачає послідовну діагностику внутрішніх дисбалансів у діяльності фінансових корпорацій: 1) тих, що виникають у межах кожної окремої компоненти (ресурси, засоби і здатності) та є сферою зародження внутрішніх загроз їхній фінансовій стабільності; 2) дисбаланси, які виникають через міжкомпонентну взаємодію (ресурси-засоби; здатності-засоби; ресурси-здатності) і є сферою проявів дисбалансів; 3) тих, що виникають через взаємодію із зовнішнім середовищем і максимально проявляють вплив їхнього стану та глибини на рівень фінансової стабільності. За кожним з цих напрямів розроблено сукупність індикаторів і сконструйовано алгоритм розрахунку інтегрального індексу фінансової стабільності фінансової корпорації. Апробацію науково-методичного підходу проведено на прикладі системно важливих банків України протягом 2017—2020 років, кожен з яких наразі перебуває в континуумі станів фінансової стабільності, а також для більшості банків спостерігається зростаючий тренд кількісного виміру її рівня. Загалом, розкрито комплексний підхід до оцінки фінансової стабільності фінансових корпорацій, який дозволяє систематизувати ті ключові позиції, дисбаланс у яких підвищує ймовірність їхньої фінансової крихкості та фінансової нестабільності.