ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ТА РОЗМЕЖУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Abstract

Тема обраного дослідження – «Децентралізація та розмежування повноважень органів місцевого самоврядування». Мета дослідження полягає у здійсненні різнобічного аналізу сутності системи органів місцевого самоврядування, отримання теоретичних даних щодо історичних етапів розвитку місцевого самоврядування, опрацювання механізму децентралізації, виявлення основних напрямів руху цієї системи в нашій державі, опрацювання сучасного стану законодавчої бази. Окремою метою роботи є спроба виокремити наявні проблемні аспекти і запропонувати шляхи їх вирішення. Об`єктом аналізу є сукупність суспільних відносин у сфері місцевого самоврядування та децентралізації влади в Україні. Предметом роботи є децентралізація та розмежування повноважень органів місцевого самоврядування. Методи дослідження. Під час виконання поставлених завдань роботи автором використано ряд методів дослідження. Так, метод аналітичного підходу дозволив виявити базові елементи системи місцевого самоврядування, об`єднати в окремі групи функції органів та дослідити проблемні аспекти безпосередньої реалізації самоврядування на місцях. Гносеологічний та метод історичного підходу дозволили дослідити місцеве самоврядування в ретроспективі, виокремити періоди становлення, розвитку та чинники, які впливали на органи місцевого самоврядування на різних історичних етапах. Методом порівняльно-правового аналізу було проаналізовано досвід запровадження самоврядування у різних країнах та досліджено аспекти, що можуть бути використані в українських реаліях. За допомогою системно-структурного підходу здійснювався аналіз органів місцевого самоврядування, їх функцій та повноважень, а також було виокремлено окрему структуру цих органів. Внаслідок використання поліінституціонального підходу були проаналізовані окремі питання діяльності органів місцевого самоврядування у призмі судової правотворчості, у тому числі позицій Верховного Суду щодо категорій «бездіяльність суб`єкта владних повноважень», «дискреційні повноваження», проаналізовано позиції Конституційного Суду України щодо сутності актів, що видаються місцевими радами. Наукова новизна отриманого матеріалу полягає у напрацюванні підходів до вдосконалення системи місцевого самоврядування, зокрема, запропоновано триступеневий пакет реформ, який складається з реформи служби в органах місцевого самоврядування – діджиталізація процесів; реформа службовця – зміна підходу до принципів нарахування премій та обсягу заробітної плати; реформа контролю – збільшення рівня вимог до служби, підвищення рівня контролю за способом життя посадових осіб. Окремо запропоновано імплементувати у вітчизняне законодавство інститут префекта за французькою моделлю із адаптацією під українську правову дійсність та прискорити темпи впровадження інституту місцевого референдуму. Також під час виконання роботи здійснено ряд узагальнених переліків, зокрема, переліку повноважень місцевої ради, що дозволяє спростити процес запам`ятовування та аналізу відповідних повноважень. Значення отриманих результатів має дуалістичну природу – теоретичну та практичну. З теоретичної точки зору зібрані відомості допомагають якісніше зрозуміти етапи становлення системи самоврядування, сутність самоврядування як явища суспільного і державницького буття, його ознаки, функції та поглибити знання у сфері децентралізації. З практичної точки зору отримані результати дослідження допомагають виявити проблемні питання в системі організації функціонування самоврядування та отримати шляхи вирішення таких недоліків, що позитивно вплине на процес розбудови самоврядування як одного з елементів демократії. Структура роботи складається зі вступу, трьох самостійних розділів, які у свою чергу поділяються на підрозділи, одного узагальнюючого висновку, переліку інформаційних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 130 сторінок, перелік інформаційних джерел становить 124 найменування, кількість додатків, долучених до роботи – 5, серед яких судові рішення, аналітичні таблиці, інформація про громаду.