|
Електронний архів Полтавського університету економіки і торгівлі >
Факультет харчових технологій, готельно-ресторанного та туристичного бізнесу >
Кафедра педагогіки та суспільних наук >
Статті >
Please use this identifier to cite or link to this item:
http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/11661
|
Название: | Двоєженство у Гетьманщині XVIII ст. |
Авторы: | Петренко, Ірина |
Ключевые слова: | : духовні суди, шлюбно-сімейні відносини, розлучення, двоєженство. |
Issue Date: | 2021 |
Библиографическое описание: | Сіверянський літопис. Науковий журнал. – 2021. – Вип. 4. – C. 14-21. |
Аннотация: | Мета наукової розвідки полягає в дослідженні ігнорування православним
населенням такої законної перешкоди для укладання нового шлюбу, як існування
попереднього, законного, тобто багатошлюбність, у демонстрації ролі священників у освяченні подібних союзів. Наукова новизна полягає в здійсненому вперше комплексному аналізі публікацій та запровадженні до наукового обігу нововиявлених архівних матеріалів фонду Центрального державного історичного
архіву України, м. Київ. Проаналізувавши справи, доходимо висновку, що миряни
часто порушували шлюбно-сімейні приписи, зважаючи на пособництво у цьому
питанні парафіяльного священника, який часто закривав очі, маючи зиск із порушників.
При підготовці публікації автор використав загальнонаукові методи історичного дослідження.
Проаналізувавши випадки тривалої відсутності одного з подружжя як
привід до розлучення, ми можемо зробити такі висновки: згідно з церковними
приписами, подавати заяву про можливість знову укласти шлюб можна було
через п’ять років після зникнення особи; тривала відсутність одного з подружжя (чоловіка чи дружини) була одним із основних приводів для розлучення і повторного одруження особи; тривалу відсутність чоловіка або жінки пояснювали
розпусним життям, перелюбом, сварками, відходом на заробітки, військовою
службою чоловіка тощо; не слід відкидати й того, що чоловік і жінка могли
проживати разом, не просячи дозволу на вінчання від духовної влади. Для того,
щоб анулювати перший шлюб і отримати право на повторне одруження, в духовне правління потрібно було надати покази свідків або родичів, котрі б підтвердили факт відсутності особи протягом певного часу; підтвердження від
парафіяльного священника; докази того, що покинута особа ніяк не провокувала
іншу на втечу, а за відсутності одного з подружжя інша вела добропорядне
життя. |
URI: | http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/11661 |
Appears in Collections: | Статті
|
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
|