Заборона політичних партій і об’єднань громадян в Україні та країнах-членах Європейського Союзу

Abstract

Метою магістерської роботи є дослідження особливостей процедури заборони політичних партій і об’єднань громадян в Україні та країнах-членах Європейського Союзу. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають з приводу заборони (розпуск, примусова ліквідація) політичних партій. Методи дослідження. В основу магістерської роботи покладено систему філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-наукових методів, що забезпечили об’єктивний та всебічний аналіз предмета, що досліджується (процедура заборони політичних партій і об’єднань громадян). Також було використано категорії і прийоми формальної логіки (поняття, визначення, доказ і спростування, судження, синтез, аналогія, узагальнення) (для дослідження сутності «войовничої демократії», сутності заборони політичних організацій, моделей заборони політичних партій); порівняльно-правовий метод – застосовувався для дослідження особливостей заборони політичних партій і об'єднань громадян в країнах-членах Європейського Союзу. Застосовувалися також методи системного і комплексного підходу (для дослідження проблемних аспектів та перспектив розвитку законодавства у сфері конституціоналізації політичних партій, які працюватимуть на благо українського народу та розвитку демократичних процесів у нашій державі). Інформаційне забезпечення склали законодавчі та нормативні акти, судова практика адміністративних судів та Конституційного суду України, дані періодичних видань, навчальні підручники і посібники. Результати дослідження. З’ясовано, що вітчизняна правова система (зокрема, суди та правоохоронні органи) в ході вирішення справ, стосовно заборони чи припиненням діяльності політичних партій, практично проігнорувала великі напрацювання ЄСПЛ у цьому питанні. В результаті, це негативно вплинуло на ступінь правової аргументації та правомірності поглядів суду. Має місце достатньо парадоксальна ситуація. З однієї сторони, є неспростовні факти, що очільники і члени заборонених політичних партій співпрацювали з РФ. Дозволити таким партіям продовжувати функціонувати є загрозою для української державності. З іншої сторони, вітчизняна правова система повинна повноцінно застосовувати практику ЄСПЛ у цих питаннях, а не формально цитувати приписи Венеціанської комісії. Рекомендації щодо використання результатів дослідження. Положення і висновки магістерської роботи можуть бути використані у практичній діяльності відповідних органів влади та судів України з метою вирішення питань, які стоять перед вітчизняним правосуддям стосовно заборони політичних партій і об’єднань громадян в Україні. Висновки. На нашу думку, діюче законодавство, що регулює діяльність політичних партій потребує внесення змін до чинних нормативно-правових документів, які примусять політичні сили реалізовувати свої функції та завдання, направляючи їх на захист незалежності та демократії в Україні.