Цифровізація науково-професійного простору

Abstract

Стаття досліджує ключові (принципові) наративи глобальної діджиталізації науково-професійного та освітнього простору в Україні, ЄС, США та деяких інших розвинених країнах світу. Окреслено понятійнокатегоріальний апарат дефініцій «цифровізація», «діджиталізація», «інформатизація» тощо. Досліджено позитивні та негативні риси цифрової трансформації освіти і науки: опрацьовано положення Концепції цифрової трансформації освіти і науки-2026 (Україна), Плану дій щодо цифрової освіти 2021-2027 –– EU Digital Education Action Plan (ЄС), Плану технологізації національної освіти National Educational Technology Plan (США) тощо. Аргументовано необхідність впровадження критеріально-освітніх видозмін в Україні у контексті виконання Угоди про асоціацію з ЄС від 21.03.2014 р. (Глава 23 Документу) зокрема, щодо технологізації науковопрофесійного процесу в умовах глобальних безпекових викликів (COVID-19, військова агресія РФ проти України). На предмет ефективності та проактивності досліджено Закон України «Про освіту» та Закон України «Про вищу освіту» відповідно. Досліджено теоретико-доктринальні погляди щодо цифровізації науково-професійного простору. Виокремлено дослідження міжнародної консалтингової групи «Deloitte» щодо соціального сприйняття «технологізації освітньо-наукових процесів» у США. Окреслено позицію Міжнародної ради з відкритої та дистанційної освіти (International Council for Open and Distance Education) щодо перспективних рис EU Digital Education Action Plan 2021-2027. На основі даних, наданих Центром Разумкова, окреслено ключові аспекти рецепції професійних діджитал-освітніх підходів ЄС у правове поле України. Здійснено точковий огляд нововведень у сфері освіти та науки та їх відповідності демократичним, правовим, соціально-освітнім стандартам, запровадженим Основним законом –– Конституцією України (ст. 53 КУ). Проаналізовано сегмент офіційної веб-сторінки ЄС –– Європейська зона освіти (European Education Area) на предмет засадничих освітньо-цифрових нововведень. На основі опрацьованого матеріалу, авторами розроблений механізм «ідеальної дистанційної респонденції» науково-освітного сектору України, ЄС, США та ін. на глобальні безпекові та геополітичні загрози.