Битва князя Вітовта на річці Ворскла 1399 р. у дослідженнях історикині Віри Жук (1928–2008)

Abstract

Метою цієї студії є з’ясувати внесок відомої вченої-історикині Віри Жук (1928–2008) у дослідження теми битви князя Вітовта на Ворсклі 1399 р., показати її роль у науковому вивченні проблем локалізації, етапів та ходу битви, наслідків та аналізі місцевих топонімів, пов’язаних із бит- вою. Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, об’єктивності, системності, антропологізації та міждисциплінарності. Методи: проблемно-хронологічний, історикосистемний та аналітичний. Новизна дослідження. Доведено, що Віра Жук поглибила вже наявні відомості про битву на Ворсклі 1399 р. Зокрема, вчена, залучивши різні типи джерел (усні, писемні, археологічні, топографічні), висловила обґрунтовані припущення щодо локалізації битви, розміщення армій противників, виокремила етапи битви. Віра Жук проаналізувала ряд місцевих топонімів і пов’язала їх походження із битвою на Ворсклі 1399 р. Висновки. Вірою Жук підготовлено понад 10 студій, присвячених битві на Ворсклі 1399 р. Вчена виокремила кілька етапів битви: перший – біля урочища Побиванка, генеральний бій – у районі сіл Мала Рублівка, Дем’янівка, Лихачівка, Деревки, завершальний (остаточний розгром армії князя Вітовта) – біля Більської фортеці і с. Більськ, описала місце і хід генеральної битви та наслідки поразки князя Вітовта. Вчена обґрунтовано довела, що свідчення про цю битву на Полтавщині зберігають місцеві топоніми (назви полтавських сіл Тахтаулове, Лихачівка та ін., урочише Побиванка, річка Мерла, кургани Вітовтова Могила, Розрита Могила, Скоробір, Войнівські Могили та ін.).