Вплив державної політики в умовах воєнного стану на розвиток правового забезпечення енергоефективності і використання альтернативних джерел енергії

Abstract

У тезах зроблено висновок, що державна політика в умовах воєнного стану спрямована не стимулювання видобутку енергії із «зелених» джерел домогосподарствами та суб’єктами малого бізнесу. Міні-гідроелектростанції, вітрогенератори і сонячні панелі домогосподарств та суб’єктів малого бізнесу є невигідними цілями для ракетних військ країни-агресора. А в умовах енергодефіциту саме такі міні станції стануть підтримкою національній енергомережі. Можливо за кілька років або десятків років альтернативна енергетика суб’єктів малого бізнесу та домогосподарств зможе скласти конкуренцію великим електростанціям. У цьому слід бачити позитив.

The theses conclude that state policy under martial law is aimed at discouraging the production of energy from “green” sources by households and small businesses. Mini-hydroelectric power plants, wind turbines and solar panels of households and small businesses are unprofitable targets for the missile forces of the aggressor country. And in conditions of energy shortage, it is precisely such mini-stations that will support the national power grid. Perhaps in a few years or decades, alternative energy of small businesses and households will be able to compete with large power plants. This should be seen as positive.