Про майбутнє нормопроєктування з урахуванням скасування чинності Господарського кодексу України

Abstract

У тезах доповіді вказано на тенденцію відсутності спеціалізованого регулювання економічних відносин країнами з автократичним управлінням та недорозвиненою економікою, а також на помилку українського законодавця стосовно скасування чинності Господарського кодексу України. Зазначено, що при наступному нормопроєктуванні учасникам цих процесів треба буде проявляти гнучкість, аналітичні і прогностичні здібності. Законодавство України і політичний естеблішмент є досить мінливими. Тому і розвиток правового забезпечення повоєнної економіки може багаторазово змінитися. Не виключенням може бути повернення у новій формі кодифікованого акта господарського законодавства. Він може отримати назву «Економічного кодексу України» або «Кодексу з регулювання відносин в економіці». Наповнення буде більшим за сферами і галузями, діяльність у яких підлягатиме регулюванню, а самі норми меншими за обсягами – проте чіткішими з однозначним змістом. Використання цих норм практиками буде зручнішим. Багатоманітність при виборі організаційно-правової форми суб’єктів економічної (господарської) діяльності буде одним із найперших принципів, рівно як і рівність форм власності із розгалуженими видами правових режимів майна. Сучасне правопроєктування має спиратися на наукові дослідження і враховувати також окремі особливості тих видів діяльності, видів суб’єктів, видів майна, видів договорів, видів правового режиму майна, видів засобів регулюючого впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання, які сьогодні виключені з правового поля.