Моделі економічної рівноваги: історія та сучасність

Abstract

Мета статті полягає у розкритті еволюції економічної думки з питання побудови моделей економічної рівноваги, характеристики їх видів, а також виділення методологічних особливостей ноорівноваги в економіці. У процесі дослідження використані такі загальнонаукові підходи та методи, як діалектика, аналіз та синтез, індукції та дедукції, описовий, логічний та узагальнення. Розкрита еволюція теорії економічної рівноваги через вклад, зроблений вченими зі світовим ім’ям, які працювали в межах різних економічних шкіл. Виділено історичні класи економіко-математичних моделей національного та світового масштабів та надана їх характеристика. Вирізнено три еволюційні види динамічних стохастичних моделей загальної рівноваги: DSGE моделі, гібридні динамічної стохастичної моделі загальної рівноваги та IDSGE-моделі.Удосконалено структуру динамічної стохастичної моделі загальної рівноваги в економіці через включення до неї домогосподарств як основного джерела попиту та інформаційного табло економічних очікувань. Розвинуто методологічні основи ноорівноваги через характеристику її сутнісних рис, до яких відносяться: людиноцентризм, базування на ноосферних цінностях, прагнення до балансу між соціальною, духовною та матеріальною складовими суспільного життя; раціональна реалізація кожним індивідом економічних свобод та безумовне виконання економічних обов’язків, покладених на нього суспільними законами та правовими актами; урівноваження особистих та суспільних інтересів з позиції необхідності забезпечення сталого економічного розвитку держави. Викладено сучасний науковий погляд на економічну рівновагу, що розвиває її теоретико-методологічні засади шляхом внесення уточнень щодо підпорядкованості економічної рівноваги досягненню стратегічних соціальноекономічних цілей розвитку системи; її циклічність; об’єктивна необхідність її регулювання; складність умов її досягнення економічної рівноваги за трансформаційних процесів в суспільному житті.

The purpose of the article is to reveal the evolution of economic thought on the issue of building models of economic equilibrium, characterize their types, and highlight the methodological features of no-equilibrium in the economy. In the course of the study, the author used such general scientific approaches and methods as dialectics, analysis and synthesis, induction and deduction, descriptive, logical and generalization. The evolution of the theory of economic equilibrium is revealed through the contributions made by world-renowned scientists who worked within different economic schools. The historical classes of economic and mathematical models of national and global scales are distinguished and their characteristics are given. Three evolutionary types of dynamic stochastic general equilibrium models are distinguished: DSGE models, hybrid dynamic stochastic general equilibrium models and IDSGE models. The structure of the dynamic stochastic model of general equilibrium in the economy is improved by including households as the main source of demand and the information board of economic expectations. The methodological foundations of no-equilibrium are developed through the characterization of its essential features, which include: human-centeredness, based on noospheric values, the desire for a balance between the social, spiritual and material components of social life; rational exercise by each individual of economic freedoms and unconditional fulfillment of economic obligations imposed on him by public laws and legal acts; balancing personal and public interests from the standpoint of the need to ensure sustainable economic development of the state. The article presents a modern scientific view of economic equilibrium, which develops its theoretical and methodological foundations by making clarifications regarding the subordination of economic equilibrium to the achievement of strategic socio-economic goals of the system development; its cyclicality; the objective need for its regulation; the complexity of the conditions for its achievement of economic equilibrium in the context of transformational processes in public life.