Інноваційна діяльність суб’єктів господарювання в Україні

Abstract

У статті досліджується інноваційна діяльність суб’єктів господарювання в Україні як пріоритетного напряму забезпечення економічного зростання, підвищення конкурентоспроможності та адаптації до викликів глобального ринку. Проаналізовано динаміку розвитку інноваційної активності підприємств економіки України, визначено рівень інноваційного оновлення виробництва та характер впроваджуваних технологічних і організаційних нововведень. Суб’єкти господарювання потребують вирішення певних проблем пов’язаних з обмеженістю фінансових ресурсів, стимулюючої державної політики, недостатнього розвитку інфраструктури підтримки інновацій та співпраці між бізнесом і наукою. Важливий вплив для розвитку інноваційної діяльності суб’єктів господарювання має рівень цифровізації, інтеграції до міжнародних інноваційних мереж та розвитку кластерних об'єднань на підвищення інноваційного потенціалу підприємств. Акцентовано на необхідності формування ефективної системи трансферу технологій та комерціалізації результатів науково-дослідних робіт. Інновація розглядається не лише як результат науково-технічної діяльності, але і як процес та комплексне явище, що охоплює всі етапи створення та впровадження новацій. У ході дослідження проаналізовано статистичні дані Державної служби статистики України за періоди 2018–2020 та 2020-2022 років. Встановлено, що частка інноваційно активних підприємств в Україні зросла на 13,4%, попри загальне зменшення кількості підприємств. При цьому спостерігається зниження кількості підприємств, що впроваджують нові або вдосконалені продукти, що свідчить про підвищену ринкову обережність. Разом з тим, зафіксовано зростання кількості маркетингових та процесних інновацій. Це свідчить про зосередженість суб’єктів господарювання на оптимізації внутрішніх процесів і пошук нових шляхів до зміцнення ринкових позицій. Активізація інноваційної діяльності потребує цілісного підходу, що передбачає узгоджені дії держави, бізнесу, науково-освітніх установ та громадянського суспільства. Визначено перспективні напрями вдосконалення державної політики у сфері інновацій, зокрема через розвиток національної інноваційної екосистеми, стимулювання інвестицій у високотехнологічні сектори та вдосконалення законодавчого регулювання. Встановлено, що інноваційна діяльність повинна бути інтегрованою складовою стратегій сталого розвитку підприємств та орієнтуватися на досягнення довгострокових результатів. Підкреслено важливість розвитку людського капіталу, зокрема шляхом підтримки освіти, науки, підвищення кваліфікації кадрів та розвитку підприємницьких навичок. У статті запропоновано комплекс науково обґрунтованих рекомендацій щодо підвищення ефективності інноваційної діяльності суб’єктів господарювання з урахуванням сучасних викликів та можливостей. Представлені результати можуть бути використані для формування стратегічних напрямів інноваційного розвитку як на рівні окремих підприємств, так і в масштабах державної економічної політики.

The article examines the innovative activity of economic entities in Ukraine as a priority direction for ensuring economic growth, increasing competitiveness and adaptation to the challenges of the global market. The dynamics of the development of innovative activity of enterprises of the economy of Ukraine are analyzed, the level of innovative renewal of production and the nature of the technological and organizational innovations implemented is determined. Entities need to solve certain problems related to the limited financial resources, stimulating state policy, insufficient development of infrastructure of supporting innovation and cooperation between business and science. The level of digitalization, integration into international innovation networks and development of cluster associations on improving the innovation potential of enterprises has an important influence for the development of innovative activity of economic entities. It is emphasized on the need to form an effective system of technology transfer and commercialization of research results. Innovation is considered not only as a result of scientific and technical activity, but also as a process and a complex phenomenon that covers all stages of creation and implementation of innovations. The study analyzed the statistics of the State Statistics Service of Ukraine for periods 2018-2020 and 2020-2022. It is established that the share of innovatively active enterprises in Ukraine increased by 13.4%, despite the total decrease in the number of enterprises. In this case, there is a decrease in the number of enterprises that introduce new or advanced products, which indicates increased market caution. However, there is an increase in the number of marketing and process innovation. This indicates the focus of economic entities on optimizing internal processes and finding new ways to strengthen market positions. Innovation activity requires a holistic approach, which provides for agreed actions of the state, business, scientific and educational institutions and civil society. Perspective directions of improvement of state policy in the field of innovation, in particular through the development of national innovative ecosystem, stimulation of investment in high -tech sectors and improvement of legislative regulation, are identified. It is established that innovative activity should be an integrated component of sustainable enterprise development strategies and focused on achieving long -term results. The importance of human capital development, in particular by supporting education, science, training of personnel and development of entrepreneurial skills, is emphasized. The article proposes a set of scientifically sound recommendations for improving the efficiency of innovative activity of economic entities, taking into account modern challenges and opportunities. The presented results can be used to form strategic directions of innovative development both at the level of individual enterprises and in the scale of state economic policy. Research materials are practical for heads of enterprises, economists, innovative managers, as well as for representatives of public authorities interested in building an innovative economy.