On pros and cons of legitimizing cryptocurrency (case study of Ukraine)

Abstract

The paper identifies the main positive aspects and risks of operations involving cryptocurrency after their legitimization and suggests ways to reduce the impact of risks and negative consequences. Analysis and synthesis techniques were utilized in the research in order to summarize the findings and draw conclusions in accordance with the paper’s structural divisions. The structural approach made it possible to structure the provisions on the potential spread of the impact of the existing state regulatory system on participants’ activities in the cryptocurrency market and determine which state executive authorities should be assigned the task of licensing cryptocurrency mining. The comparative legal method was used to search for advantages and disadvantages for various types of legal entities after legitimizing cryptocurrency. In order to examine the origins of human civilization and its recent acceleration of digitalization, the historical legal method was utilized. The authors have elaborated methods aimed at reducing the risks of operations with cryptocurrencies, as well as protecting the interests of the state and cryptocurrency market participants. It is proposed to establish a cryptocurrency exchange by citizens of Ukraine or business entities in agreement with the National Bank of Ukraine, the National Securities and Stock Market Commission or other central executive body. It is proposed to protect the interests of participants in the cryptocurrency market through the application of a group of measures characterized by the term “legal work at the enterprise”, and the LLC legal form can be used to prevent conflicts between founders and protection from encroachments of corporate raiders for small businesses.

У роботі визначено основні позитивні аспекти та ризики операцій з криптовалютою після їх легалізації, а також запропоновано шляхи зменшення впливу ризиків та негативних наслідків. Для узагальнення отриманих результатів та формулювання висновків відповідно до структурних підрозділів роботи було використано методи аналізу та синтезу. Структурний підхід дав змогу структурувати положення щодо потенційного поширення впливу чинної системи державного регулювання діяльності учасників ринку криптовалют та визначити, на які органи державної виконавчої влади необхідно покласти завдання ліцензування майнінгу криптовалют. Порівняльно-правовий метод використовувався для пошуку переваг та недоліків для різних видів юридичних осіб після легалізації криптовалюти. Для дослідження витоків людської цивілізації та нещодавнього прискорення її диджиталізації застосовано історико-правовий метод. Розлянуто методи, спрямовані на зниження ризиків операцій з криптовалютами, а також на захист інтересів держави та учасників ринку криптовалют. Запропоновано, щоб громадяни України або суб’єкти господарювання створювали криптовалютні біржі за погодженням з Національним банком України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку або іншим центральним органом виконавчої влади. Захист інтересів учасників ринку криптовалют запропоновано здійснювати шляхом застосування групи заходів, які характеризуються терміном «правова робота на підприємстві», а організаційно-правову форму ТОВ можна використати для запобігання конфліктам між засновниками та захисту від посягань рейдерів для суб’єктів малого підприємництва.