Методи юридичної аргументації

Abstract

Розглянуто роль методів юридичної аргументації як інструментарію захисту прав людини та забезпечення принципу верховенства права. Автор аналізує трансформацію методологічних підходів внаслідок «аргументативного повороту» ХХ століття, що зумовив відхід від суто формально-логічних моделей до міждисциплінарного аналізу. У роботі досліджено класифікацію методів (філософські, загальнонаукові, спеціальні) та їхні ключові характеристики — релевантність і дивергентність. Особлива увага приділена сучасним моделям юридичної аргументації: аксіологічній, герменевтичній, логічній, риторичній та діалектичній. На основі аналізу праць вітчизняних та зарубіжних науковців (М. Савенка, Е. Фетеріс, Є. Стельмаха, Б. Брожека та ін.) обґрунтовано тезу про множинність методів аргументації, які забезпечують раціональний контроль над правовою інтерпретацією та запобігають суб’єктивній сваволі.