Адресованість, особливості перекладу та реалізація комунікативних намірів у художньому тексті (на матеріалі роману Дж. Грішема «Rogue Lawyer»)

Abstract

У статті розглянуто особливості реалізації комунікативних намірів у художньому дискурсі та специфіку їх перекладу з англійської мови українською на матеріалі роману Дж. Грішема «Rogue Lawyer». Основну увагу зосереджено на категорії адресованості як ключовому чиннику організації тексту, що визначає відбір мовних засобів і формування прагматичного ефекту висловлювання. Проаналізовано взаємодію автора з імпліцитним читачем, якого характеризує цілісне, переважно одномірне сприйняття тексту та відсутність фахової підготовки у сфері юридичних і економічних реалій, відображених у творі. Виявлено, що адресованість у романі реалізована через поєднання різнорівневих засобів: наративу від першої особи, риторичних конструкцій, емоційно маркованих висловлювань та судового дискурсу. Ці елементи забезпечують залучення читача до інтерпретації подій та формують ефект безпосередньої комунікативної взаємодії. Особливу роль у тексті відіграють термінологічні одиниці, які, функціонуючи в художньому середовищі, набувають додаткових смислових нашарувань унаслідок контекстуальної взаємодії з експресивними та розмовними елементами. Проаналізовано перекладацькі стратегії, спрямовані на відтворення прагматичного потенціалу оригіналу, зокрема дослівний переклад, прагматичну адаптацію та комунікативний переклад. Показано, що їхнє застосування зумовлене необхідністю збереження адресованості тексту та адекватної передачі авторських інтенцій. Окрему увагу приділено перекладацьким трансформаціям як засобу забезпечення еквівалентного впливу на цільового читача. Узагальнено, що переклад художнього тексту – це складний процес міжкультурної комунікації, у якому поєднані семантична точність і прагматична адаптація. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого вивчення особливостей перекладу художнього дискурсу та специфіки функціонування адресованості в різних типах текстів.

The article examines the features of the implementation of communicative intentions in artistic discourse and the specifics of their translation from English into Ukrainian based on the material of J. Grisham’s novel “Rogue Lawyer”. The main attention is focused on the category of addressability as a key factor in the organization of the text, which determines the selection of linguistic means and the formation of the pragmatic effect of the statement. The study analyzes the interaction of the author with the implicit reader, who is characterized by a holistic, mostly one-dimensional perception of the text and the lack of professional training in the field of legal and economic realities reflected in the work. It is revealed that addressability in the novel is realized through a combination of different-level means: first-person narrative, rhetorical constructions, emotionally marked statements and judicial discourse. These elements ensure the reader's involvement in the interpretation of events and form the effect of direct communicative interaction. A special role in the text is played by terminological units, which, functioning in the artistic environment, acquire additional semantic layers due to contextual interaction with expressive and colloquial elements. The paper analyzes translation strategies aimed at reproducing the pragmatic potential of the original, in particular, literal translation, pragmatic adaptation and communicative translation. It is shown that their application is due to the need to preserve the addressability of the text and adequately convey the author's intentions. Special attention is paid to translation transformations as a means of ensuring an equivalent impact on the target reader. It is generalized that the translation of a literary text is considered as a complex process of intercultural communication, which combines semantic accuracy and pragmatic adaptation. The results of the study can be used for further study of the features of the translation of artistic discourse and the specifics of the functioning of addressability in different types of texts.