УПРАВЛІННЯ СПРОМОЖНІСТЮ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД У ПРОЦЕСІ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Abstract

Савченко О.С. Управління спроможністю розвитку територіальних громад у процесі післявоєнного відновлення України. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 07 «Управління та адміністрування» за спеціальністю 073 «Менеджмент». – Полтавський університет економіки і торгівлі, Полтава, 2026. Дисертаційну роботу присвячено обґрунтуванню та розробці теоретико-методологічного забезпечення, науково-методичних основ і практичних рекомендацій щодо діяльності територіальних громад сільського й селищного типів в контексті забезпечення високої здатності до розвитку в процесі післявоєнного відновлення. У дослідженні поставлено мету дисертаційної роботи, яку було визначено в теоретико-методологічному обґрунтуванні та розробці механізмів управління спроможністю розвитку сільських і селищних територіальних громад у процесі післявоєнного відновлення України. Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких наукових завдань: науково обґрунтувати введення в систему управління діяльністю громади терміну «спроможність розвитку громади» як інструмента управління діяльністю громади, спрямованої на поступовий розвиток; дослідити чинники дезінтеграції економічної взаємодії всередині старих адміністративних районів у результаті реформування адміністративно-територіального устрою сільських територій; дослідити визначення патернів поведінки людей в умовах територіальних громад сільського й селищного типів; виконати математико-статистичні дослідження впливу чинників діяльності сільських і селищних територіальних громад на показники їхнього розвитку; виконати експлікацію умов підвищення спроможності розвитку сільських і селищних територіальних громад на основі розвитку підприємництва; розробити систему маркерів спроможності розвитку громад як інструментів планування й управління; визначити склад загальної системи управління всередині територіальних громад сільського й селищного типів; розробити інформаційну модель алгоритму управління спроможністю розвитку сільських і селищних територіальних громад у процесі післявоєнного відновлення. Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретико-методичних положень та розробленні науково-практичних рекомендацій щодо розробки цілісної системи управління спроможністю розвитку сільських і селищних громад у процесі післявоєнного відновлення України. Автором запропоновано до наукового обігу поняття спроможності розвитку територіальної громади як синтетичної категорії її здатності поступово покращувати стан позитивних економічних показників своєї діяльності й життя людей та розроблено систему маркерів спроможності розвитку сільських і селищних територіальних громад як показників управлінських рішень, які створюють умови розвитку громад, або гарантовано покращують стан їх спроможності до розвитку. Автором удосконалено систему показників спроможності розвитку територіальних громад сільського й селищного типів, уявлення щодо впливу чинників нової адміністративно-територіальної структури на спроможність розвитку сільських і селищних територіальних громад, уявлення щодо впливу на спроможність розвитку територіальних громад, параметрів їх території та чисельності населення, механізм управління спроможністю розвитку сільських і селищних територіальних громад на основі системи маркерів спроможності. У дисертації набуло подальшого розвитку теоретичне узагальнення і розв’язання наукової проблеми щодо суті й складу системи управління всередині територіальних громад сільського і селищного типів і її значення в процесі післявоєнного відновлення України. Дисертантом визначено особливості функціонування сільських і селищних територіальних громад як бази післявоєнного відновлення сільського господарства України. Обґрунтовано науково-методичний підхід щодо функціонування селищних громад у післявоєнному відновленні сільського господарства в контексті відновлення господарств територіальних громад у передвоєнному стані та їх якісного перетворення на основі врахування сучасних тенденцій розвитку світового сільського господарства і використання наявних резервів розвитку громад. Встановлено загальну причину прояву проблем функціонування територіальних громад як недостатній рівень пророблення на стадії розробки програми децентралізації явищ, які виявилися вже при фактичному існуванні територіальних громад, що було віднесено до нагальної потреби реформування змісту і категорій спроможності сільських і селищних територіальних громад. Запропоновано зміну підходів використання механізму забезпечення громад фінансового, соціально-економічного розвитку в інтересах мешканців громади і держави в цілому. Для комплексного діагностування розвитку та дослідження впливу на спроможність сільських і селищних територіальних громад з боку чинників, що визначилися в результаті реформування адміністративно-територіального устрою країни, автором було проведено аналіз стану та досліджено тенденції впливу на спроможність сільських і селищних територіальних громад з боку чинників, що визначилися в результаті реформування адміністративно-територіального устрою країни. Виявлено чинники, які не було враховано критеріями спроможності громад та доведено об’єктивну необхідність реформування категорії спроможності сільських і селищних територіальних громад у спроможність їхнього розвитку. Досліджено точки зростання спроможності розвитку територіальних громад сільського і селищного типів та встановлено, що саме рівень таких критеріїв спроможності громад як чисельність населення та площа території територіальної громади мають прямий вплив на результати діяльності громад. Досліджено системи створених територіальних громад такі, як територіальні громади донори та реципієнти, та встановлено чинники впливу такої диференціації територіальних громад на тенденції до зубожіння громад-донорів і, навпаки, збагачення громад-реципієнтів. Автором на основі експериментального дослідження матеріалів ї результатів діяльності реальних територіальних громад доведено актуальність об’єктивної необхідності та доцільності реформування системи критеріального оцінювання спроможності територіальних громад та спроможності їхнього розвитку на основі сформульованих пунктів доведення причин, наслідків і напрямків реформування категорії спроможності громад у новому сенсі спроможності розвиту громад. Дисертантом на основі аналізу результатів дослідження звітних даних діяльності кластерів сільських і селищних територіальних громад сформовано маркери підвищення спроможності розвитку територіальних громад з урахуванням певного місця розташування та наявних ресурсів цих громад, що стало основою формулювання алгоритму щорічного самостійного обстеження стану громад з боку їх стейкхолдерів та планування розвитку громад на майбутній плановий період. Дисертантом обґрунтовано вдосконалення підходів економіко-математичного інструментарію аналізу наявного емпіричного матеріалу з визначенням кореляції між виявленими чинниками і показниками спроможності громад у вигляді сукупності маркерів спроможності розвитку громад. Виконано параметризацію чинників підвищення спроможності розвитку сільських і селищних територіальних громад у вигляді системи маркерів спроможності розвитку громад, які відображають основні напрямки управлінського впливу на діяльність громади і життя її мешканців. Розроблено матрицю запровадження маркерів зростання спроможності розвитку ТГ з урахуванням реальних змін, шо відбуваються всередині громад, або в зовнішньому середовищі внаслідок впливу війни. Обґрунтовано та розроблено принципову схему інформаційної моделі забезпечення управління спроможністю розвитку територіальної громади (для запровадження цільового управління спроможністю громад) та алгоритму просування вихідної інформації щодо стану показників (визначальних для оцінки маркерів спроможності розвитку громад) для формування та ухвалення рішень щодо визначення планових показників маркерів розвитку спроможності громад. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні положення і висновки, наведені в дисертаційній роботі, доведено до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, впровадження яких сприятиме реалізації запропонованих напрямів розвитку в контексті результатів, що спрямовані на подолання дефіциту знань щодо управління розвитком сільських і селищних територіальних громад на основі ідентифікації та розширення можливостей із підприємництва, ефективності використанням ресурсів, запровадження управлінських механізмів досягнення найважливіших цілей забезпечення збільшення спроможності розвитку громад в період післявоєнного відновлення.