Стратегічне управління розвитком нафтогазової компанії в контексті впровадження інтегрованого планування

Abstract

Ященко О. О. Стратегічне управління розвитком нафтогазової компанії в контексті впровадження інтегрованого планування. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 «Менеджмент», галузь знань 07 – «Управління та адміністрування». – Полтавський університет економіки і торгівлі, Полтава, 2026. Дисертаційна робота присвячена теоретичному обґрунтуванню та розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення стратегічного управління розвитком нафтогазової компанії в контексті впровадження інтегрованого планування. У першому розділі «Теоретико-методологічні засади стратегічного управління розвитком нафтогазових компаній» узагальнено генезис та еволюційну парадигму концепції стратегічного менеджменту, систематизовано понятійно-категоріальний апарат теорії стратегії, критично проаналізовано світовий досвід і напрацювання провідних наукових шкіл стратегічного управління та визначено специфічні вимоги й особливості формування довгострокових орієнтирів функціонування суб’єктів нафтогазового комплексу в умовах високої ринкової невизначеності. Автором узагальнено етимологічну, філософську, організаційно-управлінську та процесно-інструментальну сутність базових категорій дослідження, що дозволило класифікувати існуючі дефініції «стратегії» за ключовими напрямами у межах планового, векторного та синергетичного підходів. Сформульовано авторське трактування поняття «стратегія» як управлінського підходу, орієнтованого на визначення сильних і слабких сторін внутрішнього потенціалу, оцінку можливостей та загроз зовнішнього оточення, обґрунтування довгострокових цілей та визначення поточних завдань задля подолання організаційної інерції та формування ціннісної пропозиції в умовах ринкової невизначеності. Розмежовано сутнісні характеристики чотирьох послідовних стадій еволюції систем управління (бюджетування, довгострокове планування, стратегічне планування, стратегічне управління) та обґрунтовано зміну їхньої ціннісної орієнтації від операційного контролю «за відхиленнями» до проактивного «створення майбутнього». У дисертаційному дослідженні здійснено системну типізацію та порівняльний аналіз основних фундаментальних наукових шкіл стратегічного менеджменту (дизайну, планування, позиціонування, підприємництва, когнітивної, навчання, влади, культури, зовнішнього середовища, конфігурації) за критеріями їхнього інструментального внеску, переваг та обмежень у практичному застосуванні. Доведено, що для сучасного нафтогазового сектору однобічне використання класичних підходів є малоефективним через ефект «стратегічної інерції» - схильності компаній зберігати статус-кво попри деструктивні зміни середовища. Задля її нівелювання обґрунтовано доцільність інтеграції організаційно-управлінської концепції та філософської парадигми. Виявлено та формалізовано комплексну систему вимог до розробки стратегії нафтогазових компаній, яка об’єднує принципи реальності, внутрішньої гармонійності, правової та етичної відповідності, взаємодії із середовищем, обґрунтованої ризикованості, конкурентної спрямованості, варіативності, а також балансу інтересів акціонерів, персоналу, партнерів та суспільства. Доведено, що методичний інструментарій стратегічного планування галузевих суб’єктів має трансформуватися у складний динамічний механізм адаптації до неконтрольованих зовнішніх чинників. Конкретизовано, що в умовах сучасних воєнних та енергетичних викликів в Україні, стратегічне управління нафтогазовими компаніями повинно долати виявлений системний парадокс (коли фінансово-вартісне зростання та висока рентабельність видобутку супроводжуються кадровою деструкцією і деградацією переробної ланки), забезпечуючи перехід від застарілої моделі сировинного виживання до парадигми стратегічно-інтегрованого розвитку через капіталізацію прибутків у довгострокову енергетичну стійкість держави. У другому розділі «Аналіз стану та тенденцій стратегічного розвитку нафтогазових компаній» здійснено комплексний ретроспективний аналіз природно-ресурсного потенціалу, виробничо-господарських та фінансово-економічних показників нафтогазової галузі України за 2010–2024 рр., виявлено глибокі структурні дисбаланси її розвитку, а також розроблено й апробовано чотирьохетапну методику оцінки організаційно-економічної спроможності підприємств сектору на прикладі лідера галузі - АТ «Укргазвидобування». Автором узагальнено систему кількісних і якісних характеристик функціонування галузевих суб’єктів, яка, на противагу експоненціальному зростанню вартісних обсягів реалізації та валового операційного доходу у видобувному сегменті, зафіксувала тривалу рецесію та деструкцію нафтопереробної ланки, а також системне вимивання людського капіталу. У дисертаційній роботі обґрунтовано авторський багатокритеріальний підхід до розрахунку Інтегрального індексу економічної спроможності (ІІЕС) на основі нормалізації та зважування підіндексів ліквідності, фінансової стійкості, рентабельності та ділової активності, адаптований до капіталомісткої специфіки нафтогазового бізнесу (з вищими ваговими коефіцієнтами для стійкості та рентабельності). Встановлено, що фінансово-господарський стан АТ «Укргазвидобування» у 2015–2024 рр. визначається високою кореляцією між масштабним нарощенням вартості основних засобів та зростанням власного капіталу за рахунок внутрішнього самофінансування від капіталізації чистого прибутку. Проте виявлено критичні асиметрії та загрози втрати ліквідності холдингу через деформацію структури оборотного капіталу внаслідок екстенсивного накопичення дебіторської заборгованості та стрімкого уповільнення її оборотності, що призводить до систематичного перебування ключових коефіцієнтів ліквідності нижче нормативного галузевого рівня та доводить превалювання ситуативних чинників над системним менеджментом, підтверджуючи перехід галузі до хиткої «моделі сировинного виживання». У третьому розділі «Науково-методичні рекомендації щодо вдосконалення інструментарію стратегічного управління нафтогазовою компанією на засадах інтегрованого планування» обґрунтовано стратегічні орієнтири та сценарії розвитку АТ «Укргазвидобування» на основі комплексного PESTLE-аналізу зовнішнього середовища, кількісної оцінки факторів, SWOT-аналізу внутрішніх та екзогенних чинників, а також матриць взаємозв’язків TOWS. Розроблено матриці стратегічних ризиків та можливостей, формалізовано стратегічний вектор розвитку компанії з урахуванням коефіцієнта військового ризику. Запропоновано три сценарії розвитку (оптимістичний, реалістичний та песимістичний) на період до 2030 року з відповідними домінуючими стратегіями (SO, WO, WT), ключовими показниками ефективності та оцінками ймовірності реалізації. Розроблено концептуальну модель системи інтегрованого планування, яка включає п’ять послідовних етапів (попередній аналіз проєктів, планування виробничих програм, оперативний контроль, аналіз результатів та оптимізацію процесів), уніфіковану структуру ведення проєктів, деталізований таймлайн життєвого циклу спорудження та експлуатації свердловини, а також організаційно-функціональну модель із чітким розподілом відповідальності (RACI) та інструментами контролінгу. Удосконалено інтеграцію ризик-менеджменту в бізнес-процеси інтегрованого планування відповідно до ISO 31000:2018. Запропоновано класифікацію ризиків нафтогазової компанії (земельні, процесуальні, будівельні, інфраструктурні, геологічні, технологічні, ризики постачання), критеріальну базу їх оцінювання за рівнями ймовірності та впливу, матрицю категоризації ризиків та стратегії реагування (уникнення, зниження, передача, прийняття), що забезпечує проактивне управління ризиками на всіх етапах проєктного циклу з урахуванням воєнних, геополітичних та операційних загроз.

Yashchenko O.O. Strategic Management of a Oil and Gas Company Development in the Context of Integrated Planning Implementation. Qualifying scientific work on the rights of a manuscript. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 073 “Management”, field of knowledge 07 – “Management and Administration”. – Poltava University of Economics and Trade, Poltava, 2026. The dissertation is devoted to the theoretical substantiation and development of practical recommendations for improving the strategic management of the development of an oil and gas company in the context of implementing integrated planning. In the first chapter, “Theoretical and Methodological Foundations of Strategic Management of the Development of Oil and Gas Companies,” the genesis and evolutionary paradigm of the concept of strategic management are generalized, the conceptual and categorical apparatus of strategy theory is systematized, the world experience and achievements of leading scientific schools of strategic management are critically analyzed, and the specific requirements and features of forming long-term guidelines for the functioning of oil and gas complex entities under conditions of high market uncertainty are determined. The author has generalized the etymological, philosophical, organizational-managerial, and process-instrumental essence of the basic categories of the study, which made it possible to classify existing definitions of “strategy” according to key areas within the framework of planning, vector, and synergetic approaches. The author’s interpretation of the concept of “strategy” has been formulated as a managerial approach focused on identifying the strengths and weaknesses of the internal potential, assessing opportunities and threats of the external environment, substantiating long-term goals, and determining current tasks in order to overcome organizational inertia and form a value proposition under conditions of market uncertainty. The dissertation research distinguishes the essential characteristics of four successive stages in the evolution of management systems (budgeting, long-term planning, strategic planning, strategic management) and substantiates the change in their value orientation from operational control “by deviations” to proactive “creation of the future.” The dissertation study conducted a systematic typology and comparative analysis of the main fundamental scientific schools of strategic management (design, planning, positioning, entrepreneurship, cognitive, learning, power, culture, external environment, configuration) according to the criteria of their instrumental contribution, advantages, and limitations in practical application. It has been proven that the unilateral use of classical approaches is ineffective for the modern oil and gas sector due to the effect of “strategic inertia” — the tendency of companies to maintain the status quo despite destructive changes in the environment. To neutralize it, the expediency of integrating the organizational-managerial concept and the philosophical paradigm has been substantiated. A comprehensive system of requirements for the development of strategies for oil and gas companies has been identified and formalized. It combines the principles of reality, internal harmony, legal and ethical compliance, interaction with the environment, justified risk-taking, competitive orientation, variability, and the balance of interests of shareholders, personnel, partners, and society. It has been proven that the methodological toolkit of strategic planning for industry entities must transform into a complex dynamic mechanism of adaptation to uncontrollable external factors. It is specified that, under the conditions of modern military and energy challenges in Ukraine, strategic management of oil and gas companies must overcome the identified systemic paradox (when financial-value growth and high profitability of extraction are accompanied by personnel destruction and degradation of the processing link), ensuring the transition from the outdated model of raw material survival to the paradigm of strategically integrated development through the capitalization of profits into the long-term energy sustainability of the state. In the second chapter, “Analysis of the State and Trends in the Strategic Development of Oil and Gas Companies,” a comprehensive retrospective analysis of the natural resource potential, production-economic, and financial-economic indicators of the oil and gas industry of Ukraine for 2010–2024 has been carried out. Deep structural imbalances in its development have been identified, and a four-stage methodology for assessing the organizational and economic capacity of enterprises in the sector has been developed and tested on the example of the industry leader — JSC “Ukrgazvydobuvannya.” The author has generalized the system of quantitative and qualitative characteristics of the functioning of industry entities, which, in contrast to the exponential growth in the value volumes of sales and gross operating income in the extraction segment, recorded a prolonged recession and destruction of the oil refining link, as well as the systemic erosion of human capital. In the dissertation, the author’s multicriteria approach to calculating the Integral Index of Economic Capacity (IIEC) has been substantiated. It is based on the normalization and weighting of sub-indices of liquidity, financial stability, profitability, and business activity, adapted to the capital-intensive specifics of the oil and gas business (with higher weight coefficients for stability and profitability). It has been established that the financial and economic condition of JSC “Ukrgazvydobuvannya” in 2015–2024 is characterized by a high correlation between the large-scale increase in the value of fixed assets and the growth of equity capital through internal self-financing from the capitalization of net profit. However, critical asymmetries and threats of loss of liquidity of the holding have been identified due to the deformation of the working capital structure resulting from the extensive accumulation of accounts receivable and the sharp slowdown in its turnover. This leads to the systematic presence of key liquidity ratios below the normative industry level and proves the predominance of situational factors over systemic management, confirming the industry’s transition to a fragile “model of raw material survival.” In the third chapter, “Scientific and Methodological Recommendations for Improving the Toolkit of Strategic Management of an Oil and Gas Company Based on Integrated Planning,” strategic guidelines and development scenarios for JSC “Ukrgazvydobuvannya” have been substantiated on the basis of a comprehensive PESTLE analysis of the external environment, quantitative assessment of factors, SWOT analysis of internal and exogenous factors, as well as TOWS interrelationship matrices. Matrices of strategic risks and opportunities have been developed, and the strategic vector of the company’s development has been formalized taking into account the military risk coefficient. Three development scenarios (optimistic, realistic, and pessimistic) up to 2030 have been proposed, along with corresponding dominant strategies (SO, WO, WT), key performance indicators, and assessments of the probability of their implementation. A conceptual model of the integrated planning system has been developed. It includes five successive stages (preliminary project analysis, production program planning, operational control, results analysis, and process optimization), a unified project management structure, a detailed timeline of the life cycle of well construction and operation, as well as an organizational-functional model with a clear distribution of responsibility (RACI) and controlling tools. The integration of risk management into the business processes of integrated planning has been improved in accordance with ISO 31000:2018. A classification of oil and gas company risks has been proposed (land, process, construction, infrastructure, geological, technological, and supply risks), along with a criteria base for their assessment by probability and impact levels, a risk categorization matrix, and response strategies (avoidance, reduction, transfer, acceptance). This ensures proactive risk management at all stages of the project cycle, taking into account military, geopolitical, and operational threats.