Управління діяльністю підприємства в контексті забезпечення конкурентоспроможності

Abstract

Жиляков С.В. Управління діяльністю підприємства в контексті забезпечення конкурентоспроможності. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 «Економіка». – Полтавський університет економіки і торгівлі, Міністерство освіти і науки України, Полтава, 2026. Актуальність теми дослідження обумовлена дією сукупності невирішених в Україні проблем: необхідністю підвищення конкурентоспроможності підприємств в умовах високої невизначеності, макроекономічної нестабільності, обмеженості ресурсів та посилення конкурентного тиску. Сучасне бізнес-середовище характеризується динамічними змінами технологій, споживчих уподобань, регуляторних умов, що вимагає від підприємств не лише ефективного використання внутрішніх ресурсів, а й здатності адаптуватися до зовнішніх викликів. Незважаючи на наявність численних теоретичних і прикладних досліджень у сфері конкурентоспроможності, спостерігається недостатність комплексних підходів, які б одночасно враховували внутрішні чинники (людський капітал) та зовнішні стимули (податкові преференції), а також дозволяли б кількісно оцінити вплив невизначеності середовища на конкурентну позицію підприємства. Державна податкова політика, зокрема система податкових пільг та преференцій, може стати дієвим інструментом стимулювання інвестицій у розвиток персоналу, що створює передумови для формування стійких конкурентних переваг. Проте в науковій літературі податкові переваги як окремий системний чинник конкурентоспроможності підприємства раніше не визначалися, що обґрунтовує актуальність обраного напряму дослідження. Метою даної роботи є розроблення теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій щодо управління діяльністю підприємства в контексті 3 забезпечення конкурентоспроможності на основі синергетичного поєднання внутрішніх чинників (людського капіталу) та зовнішніх стимулів (податкових преференцій) з урахуванням невизначеності бізнес-середовища. Для цього в роботі було розв’язано комплекс завдань, що дозволило отримати нові, або такі, які характеризуються новизною, результати: 1. Вперше визначено сутність «податкових переваг» як окремого чинника конкурентоспроможності підприємства. На відміну від існуючих підходів, які розглядають податкове навантаження переважно як обмежувальний фактор, запропоноване трактування акцентує на можливості легального використання податкових преференцій (звільнення від сплати податку на прибуток, ПДФО, ЄСВ на суми інвестицій у навчання персоналу) для зменшення податкового навантаження та вивільнення коштів на розвиток підприємства. Доведено, що такі дії ґрунтуються виключно на підставах та у відповідності до закону, на відміну від незаконних схем ухилення від оподаткування. 2. Удосконалено методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємства шляхом запровадження коефіцієнта невизначеності середовища (Un), розрахованого на базі Індексу очікувань ділової активності (ІОДА) Національного банку України. Це дозволило, на відміну від існуючих статичних методик, кількісно врахувати вплив макроекономічної нестабільності та ділових настроїв на реалізацію конкурентного потенціалу підприємства. Запропоновано формулу коригування таксономічного індексу з урахуванням Un, що підвищує адекватність оцінки в умовах турбулентного середовища. 3. Вперше обґрунтовано синергетичне поєднання внутрішнього чинника (людського капіталу) та зовнішнього чинника (податкових преференцій) для підвищення конкурентоспроможності підприємства. Розкрито механізм потрійного виграшу: підприємство отримує економію коштів на податках та лояльний кваліфікований персонал; працівники підвищують свої знання та 4 економлять власні кошти; держава та суспільство виграють від розвитку наукових закладів і підвищення рівня освіти громадян. Наведено формулу розрахунку рентабельності інвестицій (ROI) у навчання персоналу з урахуванням податкової економії. 4. Удосконалено процедуру моніторингу та оцінки конкурентоспроможності підприємства на основі відкритих даних сервісу Опендатабот. Запропоновано логічну послідовність: ідентифікація найближчих конкурентів → отримання їх фінансових показників через відкриті реєстри → проведення таксономічного аналізу. На відміну від існуючих підходів, що потребують значного масиву внутрішньої інформації, цей метод базується виключно на публічних даних і може застосовуватися для підприємств різних галузей (торгівлі, виробництва, сфери послуг). 5. Запропоновано інтегровану модель розвитку адаптивного управління конкурентоспроможністю (IMD ACM). Модель об’єднує три ключові компоненти: таксономічний аналіз (оцінка поточної конкурентної позиції на основі багатовимірних показників), факторний аналіз за методом Дюпона (діагностика внутрішніх фінансових чинників успіху) та теоретико-ігровий підхід на основі рівноваги Неша (прогнозування реакції конкурентів на стратегічні рішення). На відміну від існуючих розрізнених методик, IMD ACM забезпечує цілісне бачення конкурентоспроможності – від діагностики поточного стану до прийняття рішень з урахуванням поведінки зовнішніх гравців. 6. Набуло подальшого розвитку дослідження генезису наукових поглядів на управління діяльністю підприємства в контексті конкурентоспроможності. Систематизовано еволюцію концепцій від класичних теорій (А. Сміт, Ф. Тейлор, А. Файоль) до сучасних підходів (ресурсна теорія, динамічні здібності, Agile, цифрова трансформація). Виокремлено ключові фактори, що визначають формування конкурентних переваг в умовах невизначеності. 5 7. Поглиблено аналіз системи управління торговельним підприємством через комплексну оцінку фінансових коефіцієнтів (ліквідності, платоспроможності, рентабельності, оборотності) та динамічних показників (дохід, чистий прибуток, витрати, активи, зобов’язання, середня зарплата, кількість працівників, статутний капітал). Здійснено розподіл індикаторів на стимулятори та дестимулятори, що дозволило коректно врахувати їх вплив на інтегральний індекс конкурентоспроможності. 8. Проведено апробацію запропонованих підходів на прикладі 10 найбільших торговельних підприємств України (АТБ-Маркет, Сільпо-Фуд, Вигідна покупка, Фора, Розетка.УА, Новус Україна, Метро Кеш енд Кері Україна, Руш, Омега, Фудком). Розраховано таксономічні індекси конкурентоспроможності за 2024 рік, проведено коригування з урахуванням коефіцієнта невизначеності Un. За допомогою моделювання доведено, що навіть незначне збільшення витрат на навчання персоналу (0,01% від доходу) здатне підвищити інтегральний показник конкурентоспроможності, особливо для підприємств із достатнім рівнем маржинальності. Виявлено, що ТОВ «Сільпо-Фуд» є найбільш конкурентоспроможним серед аналізованих підприємств, а ТОВ «Вигідна покупка» (мережа «Аврора») продемонструвала найкращу динаміку зростання. 9. Розроблено практичні рекомендації щодо впровадження інноваційних інструментів управління конкурентоспроможністю в умовах невизначеності. Запропоновано алгоритм легального використання податкових преференцій для інвестування в людський капітал, а також блок-схему практичної реалізації інтегрованої моделі IMD ACM на підприємстві. Положення та найвагоміші результати дисертаційної роботи опубліковано в 27 наукових працях, зокрема: 1 розділ у колективній монографії (видано в Латвії); 8 статей у наукових фахових виданнях України категорії «Б»; 18 праць 6

апробаційного характеру (у тому числі – у матеріалах міжнародних науково- практичних конференцій в Україні, Польщі, Болгарії).