Розвиток електронної комерції та інтернет-торгівлі в умовах цифровізації національної економіки

Abstract

Дисертацію присвячено розвитку теоретико-методичних засад та аналітичного інструментарію дослідження електронної комерції й інтернет-торгівлі в умовах цифровізації національної економіки. Обґрунтовано послідовність переходу від визначення досліджуваного явища до його вимірювання, моделювання та підготовки управлінських рішень. Метою роботи є поглиблення відповідних теоретичних положень і розроблення інструментів оцінювання, прогнозування та стратегічно-регуляторного забезпечення розвитку цифрової торгівлі. Методологічну основу становлять системний, процесний, інституційний і структурно-функціональний підходи. Історико-генетичний та термінологічний аналізи поєднано зі статистичними порівняннями, панельною регресією, кейс-методом і фінансовою діагностикою. Інформаційну базу сформовано з матеріалів Держстату, Національного банку України, Eurostat, OECD, відкритих матеріалів платформ і звітності підприємства. Прогнозні методи зіставлено за послідовною позавибірковою перевіркою, а стратегічні альтернативи досліджено засобами SWOT-, PEST- і TOWS-аналізу. Уточнено співвідношення електронної комерції та інтернет-торгівлі за функціональною широтою процесів і цифровим середовищем здійснення операції. Інтернет-замовлення визначено як ознаку торговельного каналу, а маркетинг, платежі, логістику, інформаційний супровід і сервіс розглянуто у складі ширшої комерційної системи. Концептуальні положення щодо цифровізації розвинено через узгодження інфраструктурно-технологічного, 3 інституційного, організаційно-процесного та результативно-ризикового блоків. Це конкретизує відмінності між цифровою спроможністю, результативністю її реалізації та ефективністю використання ресурсів. Удосконалено систему вимірювання результативності інтернет-торгівлі шляхом поєднання товарно-транзакційного й платіжного контурів із ринковим, каналовим, платіжно-інфраструктурним і мікроопераційним рівнями аналізу. Реєстр порівнюваності фіксує межі сукупності, повноту спостереження та методичні розриви. Упродовж 2020–2025 рр. посилення цифрового каналу в українській роздрібній торгівлі відображає підвищення його частки в товарообороті підприємств із 2,10 до 4,37 %. Економічну інтерпретацію цієї динаміки пов’язано з номінальним масштабом продажів, змінами охоплення та умовами використання ресурсів. На цій основі сформовано систему KPI замовлень, клієнтської цінності, виконання, витрат і ризиків. Їх операціоналізацію пов’язано з єдиними ідентифікаторами замовлення, статусами оплати, доставки й повернення. Панельний аналіз даних ЄС-27 за 2020–2024 рр. використано для оцінювання зв’язків кадрових, інфраструктурних і попитових чинників із розвитком електронної комерції. Авторське уточнення розмежовує формування цифрової спроможності та її комерціалізацію через ринкову пропозицію, бізнес-процеси й поведінку покупців. Таке розмежування визначає економічний зміст статистичних оцінок і напрями дослідницьких гіпотез. Українську траєкторію розглянуто окремо з урахуванням воєнних, логістичних та інституційних умов. За матеріалами платформ і фінансової звітності ТОВ «РОЗЕТКА. УА» розкрито зв’язок цифрових спроможностей з операційними та фінансовими сигналами. Бізнес-модель узгоджено з наскрізними процесами й цифровим контуром даних у гібридній конфігурації регламентованих критичних операцій та адаптивних клієнтських процесів. Порівняння моделей Китаю, США, Польщі й України доповнено розмежуванням платформної координації та національного середовища довіри, логістики, платежів і регулювання. Це 4 створює основу для добору механізмів адаптації зарубіжних практик. У кейсі платформи розширення обороту зіставлено зі зміною маржинальності, оборотності та операційного грошового потоку. Це конкретизує підстави контролю запасів, витрат на виконання замовлень і потреби в оборотному капіталі. Уточнено рамку вибору прогнозної моделі для коротких цифрових рядів, у якій економічний зміст платіжного показника-проксі поєднано з позавибірковою точністю, стійкістю ранжування та ціною операційної помилки. Нейромережеву модель зіставлено з експоненційним згладжуванням, SARIMA, сезонним наївним прогнозом і градієнтним бустингом. Модельні оцінки використано для обґрунтування сценарної перевірки навантаження на платіжну інфраструктуру, логістику й сервіс. Розроблено інтегровану ризикову та регуляторно-платформну діагностику, що пов’язує зовнішній чинник зі спроможністю або вразливістю, процесним чи фінансовим сигналом та управлінською дією. Дворівнева рамка корпоративної адаптації поєднує універсальні стратегічні контури з картою сигналів конкретної платформи. Рекомендації диференційовано для маркетплейсу, омніканального ритейлера та самостійного інтернет-продавця. Державні вимоги й внутрішні правила платформи узгоджено за циклом «вимога – контроль – сигнал – управлінська реакція». Практичне значення результатів полягає в обґрунтуванні цифрових ініціатив, побудові системи KPI й ризик-реєстру, організації управлінського контролю економіки замовлення та реагування на порушення торговельних процесів.