Удосконалення обліку власних цінних паперів суб’єкта господарювання

Abstract

В Україні прийнято ряд законодавчих актів, які регулюють вітчизняний фондовий ринок, у тому числі облік цінних паперів. Проте, дані нормативно-правові документи потребують їх критичного перегляду та розробки деталізованих рекомендацій щодо обліку цінних паперів. Мета статті – застосування підходу до дослідження емітента цінних паперів як об’єкта вкладення капіталу, що спричинює перегляд усталених бухгалтерських понять і методик у вітчизняній і міжнародній практиці стосовно обраної проблематики дослідження. Методи дослідження: логічний, спостереження, групування. Визначення фінансової діяльності за бухгалтерськими стандартами спричинює змішування витрат, пов’язаних з фінансуванням усіх видів діяльності. Під фінансовою діяльністю слід розуміти операції з фінансовими інструментами інших емітентів, придбаних з метою одержання економічних вигод від операцій з ними. Доцільно плату за використання залученого капіталу відносити до витрат того виду діяльності, де використовується такий залучений капітал (розподіляти між видами діяльності відповідно до обсягів їх фінансування у звітному періоді).