Державна і публічна політика: до питання методології вивчення.

Abstract

Феномен публічної політики з позицій інституціонального підходу має у власному арсеналі концептуальний базис західноєвропейської наукової традиції. Попри її загальну ліберально-демократичну спрямованість, сутнісне навантаження даної категорії в розрізі традиції у тому числі ґрунтується на аналізі ролі інститутів державного і суспільного секторів у публічному просторі. В основу розуміння публічної політики в рамках практико-орієнтованого підходу покладена її інтерпретація як «держави в дії»: конкретні дії урядів у рамках реалізації державного курсу. Реалізація державою солідного комплексу соціальних зобов’язань, підтримка економічної стабільності зумовила запровадження методології соціальних наук до державного управління. У США, починаючи із середини минулого століття, прагматичний характер публічної політики визначений співвідношенням понять policy (політика як дія), politics (політика як система поглядів). У рамках соціально-критеріального напряму аналізується суспільний характер публічної політики – «політики в суспільстві і для суспільства», публічна політика постає як процес узгодження інтересів на усіх етапах прийняття державно-управлінських рішень