Щодо регулюючого впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання у сфері медицини

Abstract

Наведене у тезах спонукає постановку питання про обов’язковість введення в практику діяльності сектору приватної медицини загальнодержавних стандартів діагностики і лікування, створення системи підвищення кваліфікації фахівців сектору приватної медицини – принаймні керівників і провідних спеціалістів, їх атестації, більш прискіпливої акредитації самих установ і закладів. З метою запобігання зловживанням з боку державних чиновників така атестація й акредитація, ліцензування діяльності повинні проводитися за участю фахових асоціацій та за широкої участі медичної громадськості. Застосування до суб’єктів господарювання сфери медицини максимальної кількості засобів регулюючого впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання, зокрема названих пунктом 2 статті 12 ГК України, та інших, повинно розглядатися не як механізм тиску на бізнес і заходи сприяння корупції, а як комплекс заходів, спрямованих на забезпечення якості послуг, товарів і робіт, що надаються, виготовляються та/або продаються, виконуються медичними установами.