Global status of countries: determination and interpretation

Abstract

Дослідження місця і ролі країн у системі сучасних міжнародних відносин зумовлена необхідністю виявлення асиметрій і суперечностей, які властиві суспільству, що глобалізується. Метою статті є визначення глобального статусу країн та тлумачення наявного стану їх позиціонування. Узагальнення наукових засад, що формують уявлення про стан, в якому перебуває нині глобальне суспільство та варіанти його можливої трансформації, підтверджує актуальність аналізу за цією проблематикою. В статті представлено підхід до параметричної оцінки глобального статусу країн, необхідність якого обумовлена невирішеністю цієї проблеми у тематичному полі зазначених наукових досліджень. Методологічною основою визначення глобального статусу країн є узагальнення результатів дії внутрішніх чинників розвитку національних систем за сферами (економічною, технологічною, соціальною та духовно-культурною, політичною та функціонування державних інститутів, природокористування), синергетичного ефекту взаємозалежності всіх складових таких соціоприродних комплексів (дії агрегованого ендогенного чинника) та результату впливу глобалізації (дії екзогенного чинника). За сукупністю оцінки ситуації, статуси країн, відображають наявну картину світу та розстановку сил в системі сучасних міжнародних відносин, а також розглядається як функціонал перетворення глобалізованого світу. Методом наукового аналізу є агломераційна кластеризація, проведена за допомогою програмного алгоритму та реалізована мовою Python. Емпіричний аналіз базується на даних міжнародних організацій за 2018 р. До аналізу залучені данні за 142 країнами. Дослідження емпірично підтверджують та теоретично доводять факт асиметричності сучасного світу, що є істотним викликом глобалізованому суспільству. У той же час виникнення асиметрії є попередженням; сигналом про наявність загрози системної суперечності глобального масштабу. Отже, асиметрії містять не тільки потенціал руйнації, але й потенціал якісно кращої перебудови світу. Врахування цього факту та постійний моніторинг змін на основі оцінки глобального статусу країн дозволяє визначити варіанти, за якими відбуватиметься розвиток цивілізації у майбутньому і попередити такі негативні явища як глобальні проблеми, ризики, кризи та інші, включаючи також глобальну катастрофу.