Психологічні засади життєстійкості особистості

Abstract

Вивчення життєстійкості особистості є важливим напрямом психологічних досліджень, оскільки інтерес до даної теми за останні роки тільки зростає, що обумовлено об’єктивними обставинами: якість життя людини, психічне здоров’я, її задоволеність собою, своєю працею, сім’єю. Увага концентрується на вивченні ключових передумов, що дозволяють підтримувати ефективну взаємодію з людьми, досягати успіху в житті, бути щасливим, навіть за наявності несприятливих обставин. Шляхи для досягнення психологічної стійкості є індивідуальними. Проте, вчені досліджують, підбирають універсальні стратегії, методи, щодо самоставлення і взаємодії зі світом, які можна розвивати, формувати та покращувати.

Завдяки поглибленим дослідженням на сьогодні існує дуже багато теорій, які виявляють психологічну, соціальну або ж навіть фізіологічну основу життєвої стійкості. Зазначене поняття є багатогранним феноменом, що включає у себе різноманітні характеристики. Саме їх поєднання та взаємодія й обумовлює рівень вияву життєстійкості особистості. Подальший розвиток досліджень, визначить, яка саме з теорій, є найбільш близькою до фактичного вияву якостей життєвої стійкості людини.