Розвиток взаємовідносин Україна-ЄС: сучасний стан та перспективи

Abstract

Обсяг і структура роботи: кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку інформаційних джерел. Загальний обсяг роботи 80 сторінок. Основний обсяг роботи становить 72 сторінки та містить 10 рисунків, 5 таблиць. Перелік інформаційних джерел складається з 72-х найменувань і розміщений на 8-и сторінках. Метою дослідження є дослідження розвитку взаємовідносин Україна-ЄС в сучасних умовах. Об’єкт дослідження – процес взаємовідносин України та ЄС в умовах нових глобальних викликів. Методи дослідження: наукові методологічні підходи, методи угруповання та узагальнення, наукової індукції та дедукції, порівняльного, системного та статистичного аналізу, прогнозування, а також табличні та графічні прийоми відображення статистичних даних та ін. Інформаційне забезпечення дослідження: праці та розробки вітчизняних та іноземних науковців та експертів, законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти щодо питання взаємовідносин між Україною та країнами ЄС. Результати дослідження. Розглянуті теоретичні основи міжнародного економічного співробітництва. Охарактеризовано сучасний етап взаємовідносин Україна-ЄС. Досліджено специфіку співробітництва України з Європейським Союзом як основи розвитку перспективної економічної співпраці. Значущість роботи та висновки за результатами дослідження. Здійснено ретроспективний аналіз економічного співробітництва між Україною та ЄС в контексті євроінтеграції, визначено, що підписання Угоди про асоціацію передбачає здійснення економічного співробітництва у більш ніж 30 сферах, а розвиток процесу економічної інтеграції полягає у лібералізації і синхронізованому відкритті ринків ЄС та України, взаємному збалансуванні торгівлі, наданні на засадах взаємності режиму сприяння інвестиціям з ЄС в Україну та українським експортерам на ринках ЄС, запровадженні спільного правового поля і єдиних стандартів у сфері конкуренції та державної підтримки виробників. Доведено, що процес економічного співробітництва між Україною та ЄС відбувається в умовах певних ризиків, які виникають як в результаті внутрішніх українських проблем, так і в контексті геополітичних змін. Отримання Україною статусу кандидата передбачає проведення масштабного наближення Україною законодавства і національних стандартів до стандартів і законодавства ЄС у різних сферах, що стосуються торгівлі з ЄС. Таке наближення означає, що виробництво українських товарів для внутрішнього ринку також буде відбуватися за європейськими практиками і стандартами. У результаті гармонізації стандартів, вимог та регуляторних практик між Україною та ЄС створюються можливості для зниження регуляторних відмінностей і нетарифних бар’єрів у торгівлі, а також витрат українських експортерів на їх подолання при здійсненні поставок до ЄС. Крім того, завдяки гармонізації нетарифних заходів (вимог до товарів, стандартів) українські експортери можуть підвищити свою конкурентоспроможність на ринку ЄС, внутрішньому ринку та ринках третіх країн та, відповідно, збільшити експорт на ці ринки.